Avoir у наказовому способі. Нахилення дієслів у французькій мові

Нахилення в французькою мовоюбувають наступні: дійсний (indicatif), наказовий (impératif), умовний (conditionnel) і умовний (subjonctif).

У кожного способу у французькій мові є кілька форм часу. Час, у якому перебуває дієслово визначає, той час промови, якого належить дію (справжній, минулий чи майбутній). Крім того, час дії виражено в різних формах дієслова щодо часу вчинення іншої дії. Можливі такі відносини: одночасність, попередження чи дотримання дії.

Говорящий усвідомлює дію як певне, реальне, що відбувається у теперішньому (даний момент), минулому чи майбутньому часі.

Цей спосіб підрозділяється на 9 часів дієслів, 5 з яких прості: le Présent, l'Imparfait, le Passé simple, le Futur simple, le Futur dans le passé, а 4 – складні: le Passé composé, le Plus-que-parfait, le Passé immédiat (Le Passé récent), le Futur immédiat (Le Futur proche).

Цей спосіб спонукає до певної дії, прохання, побажання чи наказу і існує у трьох формах: 2-е л. од. та багато інших. числа, 1-е л. мн. числа. У наказовому способі займенник-підмет не використовується.

Regarde! - Дивись! Regardez! - Дивіться!

Regardons! - Подивимося! (Давайте подивимося!)

Fais! - Роби! Choisis! - Вибери!

Faites! - Робіть! Choisissez! - Оберіть!

Faisons! - Давайте зробимо! Choisissons! - Вибираємо!

Зворотні дієслова:

Lève-toi! - Устань! Levez-vous! - Встаньте! Levons-nous! - Встанемо!

Le Conditionnel позначає дію, яка може бути можливою, передбачуваною або бажаною. Це спосіб позначає дію, можливість здійснення якого залежить від конкретних та певних умов.

Le Conditionnel має два часи: le Conditionnel présent та le Conditionnel passé. Обидва часи перекладаються однією формою умовного способу.

Le Conditionnel présent формою збігається з le Futur dans le passé.

Il voudrait lire ce roman. - Він хотів би прочитати цей роман.

Il pourrait être là. — Він, мабуть, там.

Si j'étais fort, je t'aidais . — Якби я був сильним, я допоміг би тобі.

Le Conditionnel passé утворюється за допомогою допоміжних дієслів avoir або être, які знаходяться в le Conditionnel présent і le Participe passé відмінного дієслова.

Si j'avais eu ton numéro, je t'aurais téléphoné le soir. — Якби я мав твій номер, я б подзвонив тобі ввечері.

Si tu étais venu au stade, tu aurais assisté à un match splendide. — Якби ти прийшов на стадіон, ти був би присутній на чудовому матчі.

Le Subjonctif позначає дію передбачувану, можливу за певних обставин, умов або бажану. Уживається зазвичай після безособових оборотів і дієслів, що виражають волю, наказ, заборону (vouloir, prier, il faut, il semble), а також придаткових реченняхпісля деяких союзних слів та союзів.

Il faut que j'aille à la poste. — Потрібно, щоб я пішов на пошту.

Je veux que vous écoutiez l'instructeur. — Я хочу, щоби ви слухали інструктора.

Le Subjonctif présent утворюється додаванням до основи 3 особи мн. числа дійсного способу (Indicatif) закінчень: -е, -es, -е, -ions, -iez, -ent.

Винятки з цього правила становлять дієслова avoir, être та деякі дієслова: parler, finir, mettre.

Приклади вживання le Subjonctif

Je ne suis pas sûr qu'il fasse beau demain. - Я не впевнений, що завтра буде хороша погода.

Il n’y a personne qui puisse l’aider. — Ніхто йому не може допомогти.

Je serais bien content qu'il soit là. — Я був би дуже задоволений, що він там буде.

Il me demande que revienne le lendemain. — Він просить, щоб я повернувся наступного дня.

Que personne ne sorte! - Щоб ніхто не виходив! (Хай ніхто не виходить!)

Примітка: Le Subjonctif має інші часи, але найчастіше вживається le Subjonctif présent.

У французькій мові наказовий спосіб або т.з. імператив використовується для позначення дії, прохання, наказу, а також при вказівці побажання, погрози, поради і т. п. Імператив використовується лише у трьох особах: 2 л. од. ч. (tu) та 1,2 л. мн. ч. (Nous, vous).

Форми наказового способу французьких дієслівповністю збігаються з формами їх теперішнього часу у дійсному способі, проте є така особливість: при утворенні імперативу 2 л. од. ч. дієслова 1 групи, а також дієслова 3 групи aller, cueillir і всі дієслова тієї ж групи на -frir, -vrir "втрачають" кінцеву "s".

Formation de l’impératif

Ier groupe (le verbe chercher)

IIe groupe (le verbe obéir)

IIIe groupe (le verbe boire)

Mais: Va! Offre! (le verbe offrir) Cueille!

Також існують такі винятки з правил, які слід запам'ятати:

avoir - aie! ayons! ayez!

etre - sois! soyons! soyez!

savoir - sache! sachons! sachez!

При утворенні наказового способу зворотних дієслів французькою будьте уважні:

— якщо йдеться про ствердну форму, то зворотна частка ставиться після дієслова у своїй ударній (тонічній) формі, яка збігається з ненаголошеною (атонічною) формою тільки в 1 і 2 л. мн. ч. (Promenons-nous! Asseyez-vous!). Отже, для 2 л. од. ч. використовуємо ударну форму (Calme-toi!)

N. B. Не забувайте на листі ставити між дієсловом і часткою рисочку.

— якщо йдеться про негативну форму, то зворотна частка ставиться перед дієсловом відразу після негативної частки «ne» і вживається у своїй ненаголошеній формі. (Ne te plains pas! Ne nous doutons pas! Ne vous hatez pas!)!

Зрозуміло, примітка про «втрачену» s залишається актуальною (Ne t'en va pas!)

Французький імператив використовується:

1. У2 л. од. та багато інших. ч. для висловлення наказу, прохання, заборони, поради побажання. Par ejemplo:

Finissez immédiatement!

Ne me cherchez pas!

Donne-moi ta main!

N'oubliez pas vos amis!

Rétablissez-vous vite!

2 В 1. л. од. ч. служить висловлювання пропозиції, запрошення. Par ejemplo:

Restons encore une heure!

Passons à l’action!

Дуже важливо відзначити, що французький імператив може бути простим або складним за аналогією із системою часів дієслова. Вищевикладена інформація відноситься до утворення та вживання простого імперативу.

Складна форма імперативу використовується значно рідше. Вона утворюється шляхом додавання до наказової форми дієслова avoir або etre простого причастя минулого часу відмінюваного дієслова (вибір допоміжного дієсловавизначається аналогічно до правил для формування passé composé). Наприклад: Aie parlé! Ayez cherché! Sois venu(e)! Soyez parti(e,s,es)!

1) Дієслово aller не дивлячись на – ER це третя група, тобто неправильна. Aller неперехідне дієслово позначає рух і перекладається як:

— ходити, пересуватися

—йти, їхати, летіти, вирушати кудись

Je vais a peid. Я йду пішки.

J’y vais en voiture / à bicyclette. Я туди їду на машині/на велосипеді.

У складних часах відмінюється з être.

Il est allé au bureau. Він пішов працювати.

Il est allé chez le médecin. Він пішов до лікаря

Aller є також допоміжним дієсловом, що служить для утворення найближчого майбутнього future proche.

Je vais réfléchir. Я подумаю.

Дієслово aller має також значення підходити, відповідати(à):

Donc cela me va - що ж, це мені підходить/ це мене влаштовує.

Єst-ce que ça va? - Так буде добре? / Так підійде?

Використовується також у значенні жити, поживати; відчувати себе

Comment allez-vous? Як поживаєте?

Comment ça va? - Як ся маєш?

Відмінювання дієслова allerу дійсному способі

Дієслово allerу часі. Aller au présent de l’indicatif.

Так як дієслово aller є неправильним дієсловом, в даний час дійсного способу у нього два радикали. Його відмінювання потрібно тільки запам'ятати.

Дієслово aller у складному минулому часі. Aller au passé composé.

У passé compose дієслово aller відмінюється за допомогою допоміжного дієслова être в даний час + причастя allé. Незважаючи на те, що дієслово неправильне його причастя дуже легко утворити, причастя утворюється так само як і у дієслів першої групи.

Imparfait утворюється від радикала форми теперішнього часу у першій особі множини nous all- ons + закінчення imparfait: - ais - ais - ait; - ions - iez - aient.

У futur simple дієслово aller має радикал ir-до якого додаємо закінчення: - ai; -as; -a; -ons; -ez; - ont.

В даний час умовного способу Conditionnel présent

Conditionnel présent утворюється так само як і futur simple від радикала ir- + Закінчення imparfait -ais; - ais; - ait; -іонів; - iez; - Aient.

В даний час умовного способу Subjonctif présent

У Subjonctif présent дієслово aller має 2 радикали aill- для одниниі для 3 особи множини і all– для 1 та 2 особи множини. Отже aill + закінчення –e; - es; - e; - ent і all+ Закінчення -ions; - iez;.

У impératif дієслово aller теж має 2 радикали, форми утворюються з формами теперішнього часу крім другої особи од. числа.:

Причастя справжнього та минулого часу Participe présent et passé

Participe présent утворюється від радикала першої особи мн. числа в даний час nous all- ons + ant.

Participe passé від радикала початкової форми all-er + é