Незавершене виробництво відноситься до. Прямі та непрямі витрати у бухгалтерському та податковому обліку

Незавершене виробництво у бухгалтерському обліку виробничих та будівельних організацій відображають по-різному. Як відобразити незавершене виробництво у бухгалтерському обліку ви дізнаєтесь у статті.

Про рахунок 20, собівартість та виробничі витрати :

Що вважати незавершеним виробництвом у бухгалтерському обліку

Для початку розберемося, що таке незавершене провадження у бухгалтерському обліку, які складові включає.

Поняття незавершеного виробництва (НЗП) наведено у пункті 63 Положення щодо ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітностів Російської Федерації, Затвердженого наказом Мінфіну Росії від 29 липня 1998 р. № 34н (далі Положення).

Відповідно до цієї норми, незавершене виробництво — це продукція (роботи), яка не пройшла всіх стадій (фаз, переділів), передбачених технологічним процесом, а також вироби неукомплектовані, які не пройшли випробування та технічного приймання.

Не належать до незавершеного виробництва:

• передані в цехи (на ділянки), але не оброблені сировину, матеріали, куплені готові вироби;
• забраковані напівфабрикати, що не підлягають виправленню.

Такий порядок випливає з пунктів 56, 97 та 98 Методичних вказівок, затверджених наказом Мінфіну Росії від 28 грудня 2011 р. № 119н.

Незавершене виробництво може мати місце в основному та допоміжному виробництві, а також у діяльності обслуговуючих виробництв та господарств.

Якими способами можна оцінити незавершене провадження у бухгалтерському обліку

У пункті 64 Положення йдеться у тому, що оцінка незавершеного виробництва, у бухгалтерському обліку відбувається такими способами:

• за вартістю сировини, матеріалів та напівфабрикатів;
• за прямими статтями витрат;

Однак такою буває оцінка незавершеного виробництва під час випуску продукції для масового та серійного виробництва. Будівництво ж об'єктів - одиничне виробництво, у якому незавершене виробництво може оцінюватися лише з фактично виробленим витратам - прямим і непрямим (на відміну незавершеного виробництва для підприємства промисловому). Тобто, будівельні організації при оцінці незавершеного виробництва альтернатив не мають.

Про облік та оцінку незавершеного виробництва для виробничих та будівельних організацій поговоримо окремо.

Облік та оцінка незавершеного виробництва: загальний порядок

Нижче ви знайдете шпаргалку з обліку та оцінки незавершеного виробництва. Детальна пам'ятка допоможе уникнути помилок.

НПЗ рахунок бухгалтерського обліку

Усі, що витрачено виготовлення продукції, записують:

• до дебету рахунку 20 «Основне виробництво».
• до дебету рахунку 23 «Допоміжні виробництва»;
• до дебету рахунку 29 «Обслуговуючі виробництва та господарства».

Витрати на виробництво будуть відшкодовані, коли виготовлена ​​продукція буде реалізована (спишуться у кредит 20, 23 та 29 рахунки). А поки що стоїть завдання постійно підраховувати вартість незавершеного виробництва. Тобто номери рахунків із незавершеного виробництва — 20, 23 та 29.

Зростання витрат незавершеного виробництва свідчить у тому, що витрати збільшуються швидше, ніж випускати продукцію. А ще це може бути ознакою того, що компанія намагається приховати нерентабельність виробництва (отримано збиток, переведений на незавершене виробництво). Тобто якісь витрати не беруть до уваги, визначаючи фінансовий результат (залишають у незавершенні). Про наслідки спотворення звітності читайте нижче.

Наступне питання: незавершене виробництво пасив чи актив. Оскільки 20, 23 та 29 рахунок відносяться до активних, витрати на виробництво збираються за дебетом, списуються за кредитом. Початкові та кінцеві залишки (незавершене виробництво) бувають лише дебетовими.

Про рахунок 20, собівартість та виробничі витрати

Головне правило бізнесу говорить: актив не повинен залежатись на місці. Щоб матеріали, кошти та інші цінності принесли прибуток, їх треба оперативно пустити у справу. Наприклад, виготовити продукцію та продати її. Для обліку витрат, що їх організація вклала у виробництво, План рахунків передбачає спеціальні рахунки. Один із них — рахунок 20 «Основне виробництво».

Облік незавершеного виробництва (проводки)

Щоб сформувалося сальдо за рахунком 20 (незавершене виробництво), проводки за собівартістю готової продукції(виконаних робіт) роблять упродовж усього звітного періоду.

Операції з обліку незавершеного виробництва та готової продукції відображають наступним чином:

Дебет 20 (23, 29) Кредит 10 (02, 05, 23, 25, 26, 70, 69 ...)
- Списано витрати на виробництво продукції (виконання робіт).

У міру випуску готової продукції (виконання робіт) витрати, накопичені на рахунку 20, списуються:
. у дебет рахунки 43 (рахунки 90), якщо організація веде облік фактичних витрат;
. у дебет рахунки 43 (рахунки 90 або 40), якщо організація веде облік витрат за нормами:

Дебет 43 (40, 90) Кредит 20
- Списано собівартість готової продукції (виконаних робіт) основного виробництва, зданої на склад.

У міру випуску готової продукції (виконання робіт) допоміжними або обслуговуючими виробництвами(господарствами) їх вартість спишіть із кредиту рахунки 23 або 29. Залежно від того, хто є їх споживачем, віднесіть їх до дебету рахунків обліку виробничих витрат або фінансових результатів (Інструкція до плану рахунків (рахунки 23 та 29)).

Вартість залишків сировини та матеріалів, не списаних на собівартість готової продукції (виконаних робіт) (дебетове сальдо за рахунками 20, 23 та 29 на кінець звітного періоду), визнається витратами незавершеного виробництва.

Оцінка НПЗ у бухгалтерському обліку

Незавершене виробництво можна оцінювати будь-яким із способів, наведених вище:

• за вартістю сировини, матеріалів та напівфабрикатів;
• за прямими статтями витрат;
• за фактичною чи нормативною собівартістю.

Розберемо кожен із них окремо.

Оцінка вартості сировини.Якщо організація оцінює незавершене виробництво за вартістю сировини, матеріалів та напівфабрикатів, вартість залишків незавершеного виробництва визначте за формулою:

Кількість залишків незавершеного виробництва визначається наприкінці місяця за результатами інвентаризації та (або) на підставі первинної документації (форма № МХ-15). Акт інвентаризації незавершеного виробництва складіть у довільній формі.

Оцінка за прямими витратами.При застосуванні способу оцінки незавершеного виробництва за прямими статтями витрат прямі витрати розподіліть між залишками незавершеного виробництва та готовою продукцією у тому порядку, який застосовується до розрахунку прибуток.

Оцінка за фактичними, нормативними витратами.При застосуванні способу оцінки незавершеного виробництва фактичної чи нормативної собівартості обсяг незавершеного виробництва оцінюється виходячи з умовно-натуральних показників, які організація визначає самостійно. Наприклад, як такий показник можна використовувати еквівалентну кількість готових виробів.

Для розрахунку еквівалентної кількості готових виробів потрібно знати коефіцієнт готовності продукції на кожній стадії виробничого процесу та залишки сировини, не переробленої (переробленої частково) (у натуральних вимірниках). Для розрахунку залишків сировини, матеріалів, які не пройшли повного виробничого процесу, використовуйте форму № МХ-19, затверджену постановою Росстату від 9 серпня 1999 № 66, або форму № М-17, затверджену постановою Держкомстату Росії від 30 жовтня 1997 № 71а.

p align="justify"> Коефіцієнт готовності продукції на кожній наступній стадії виробництва розраховується наростаючим підсумком з урахуванням коефіцієнта готовності продукції на попередній стадії. Величина цих коефіцієнтів має бути встановлена ​​технологічною службою організації.

Щоб визначити обсяг незавершеного виробництва, еквівалентного кількості готових виробів наприкінці місяця, необхідно розрахувати еквівалентну кількість готових виробів кожної стадії виробничого процесу. Для цього скористайтесь формулами:

Незавершенон ве виробництво у бухгалтерському обліку у будівництві

Залежно від статусу організації (підрядник чи забудовник) відрізняється:

• поняття «незавершене виробництво у будівництві у бухгалтерському обліку» (це або незавершене виробництво, або незавершене будівництво);
• порядок відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Який рахунокнезавершеного провадження за планом рахунківу підрядника

У підрядника незавершене виробництво — це витрати на незакінчені роботи, виконані згідно з договором будівельного підряду, які збираються в розрізі об'єктів обліку. У тому числі з оплачених або прийнятих до оплати робіт, виконаних залученими організаціями за договором на будівництво в період від початку виконання договору на будівництво до моменту його завершення.

Завершення будівництва передбачає остаточний розрахунок по закінченому об'єкту будівництва та факт передачі його забудовнику (замовнику). У цей момент прибутки від реалізації зменшує вартість незавершеного виробництва (ПБО 10/99 п. 19).

Особливістю обліку незавершеного виробництва у підрядника є можливість відображати витрати на окремі виконані конструктивним елементамабо етапів робіт до здачі замовнику об'єкта будівництва загалом.

Компанія, що виконує однорідні спеціальні види робіт або здійснює будівництво однотипних (типових) об'єктів з нетривалим терміном виконання договорів, незавершення у будівництві може враховувати методом накопичення витрат за певний період часу за видами робіт та місцями виникнення витрат.

На якому позначається незавершене виробництво? Витрати підрядника акумулюються на рахунку 20 "Основне виробництво". Якщо висить сальдо за рахунком 20, незавершене виробництво компанія має.

Куди перетікає вартість продукції з рахунку 20

Рахунок бухгалтерськогообліку незавершеного виробництва узабудовника

У забудовника прийняті до оплати або оплачені підрядні роботи, виконані підрядниками на закінчених будівництвом об'єктах до їх введення в експлуатацію та здачі інвестору, входять до складу незавершеного виробництва (будівництва).

Рахунок обліку незавершеного виробництва (будівництва) у забудовника не такий, як у підрядника. Забудовник збирає витрати на незакінчене будівництво (незавершене виробництво) на рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи» (субрахунок «Будівництво об'єктів основних засобів»). Усі витрати на незавершене виробництво у будівництві забудовник поділяє по кожному об'єкту з початку будівництва до здавання об'єкта в експлуатацію.

Яким чином у бюджетному обліку відображається незавершене провадження

Якщо установа надає послуги (виконує роботи, випускає продукцію), вона має формувати їхню собівартість. Порядок формування собівартості встановлено у пунктах 134-140 Інструкції до Єдиного плану рахунків № 157н. Але у цих нормах викладено лише загальні правила. Тому докладний порядок формування собівартості установу має розробити самостійно та закріпити в обліковій політиці з метою бухобліку (п. 6 Інструкції до Єдиного плану рахунків № 157н).

Методи оцінки незавершеного виробництва

Отже, що треба закріпити в обліковій політиці? По-перше, спосіб калькулювання. Вибрати метод установа може сама, або його визначить засновник. У тому числі потрібно прописати об'єкт калькулювання (вид діяльності, конкретна послуга, робота, продукція, замовлення тощо).

Комерційні організації зазвичай використовують позамовний, попроцессний, передільний методи. Позамовний метод зручно використовувати під час виконання науково-дослідних робіт. А от при випуску готової продукції правильніше використати нормативний метод. Такий висновок можна зробити з положень пункту 122 Інструкції до Єдиного плану рахунків № 157н. Там встановлено, що готова продукція приймається до обліку за плановою (нормативно-плановою) собівартістю, а по закінченні місяця визначається фактична собівартість.

Далі встановіть метод класифікації витрат. Встановіть докладний перелік прямих та накладних витрат за статтями витрат. А також не забудьте прописати і порядок розподілу на собівартість накладних та загальногосподарських витрат, У тому числі базу для розподілу. Крім того, встановіть, які витрати не потрібно включати до фактичної собівартості послуг (робіт, продукції).

Алгоритм розрахунку незавершеного виробництва

Собівартість послуг (робіт, продукції) формується на рахунку 109.00 «Витрати виготовлення готової продукції, виконання робіт, послуг». Бюджетні та автономні установи повинні формувати собівартість, тобто застосовувати рахунок 109.00 як у платній діяльності, так і при виконанні держзавдання (а медичні заклади- і в рамках ЗМС) - тобто при наданні безкоштовних робіт та послуг.

При формуванні собівартості послуг (робіт, продукції), що надаються, використовуйте такий алгоритм.
Спочатку зберіть витрати на аналітичних рахунках рахунку 109.00, а саме:

• прямі витрати, що безпосередньо відносяться до певного виду послуг, робіт або продукції, відразу відображаються на рахунку 109.60 «Собовартість готової продукції, робіт, послуг»;
• накладні витрати – на рахунку 109.70 «Накладні витрати виробництва готової продукції, робіт, послуг»;
• загальногосподарські витрати – на рахунку 109.80 «Загальногосподарські витрати»;
• витрати звернення - на рахунку 109.90 "Недоліки звернення".

Не забувайте, деякі витрати не потрібно включати у фактичну собівартість послуг (робіт, продукції) і відображати на рахунку 109.00. Їх треба одразу списати на фінансовий результат (рахунок 401.20).

Наприкінці звітного періоду накладні та загальногосподарські витрати розподіліть на рахунок 109.60 – на собівартість конкретних послуг (робіт, продукції). Причому склад загальногосподарських витрат заздалегідь проаналізуйте. Так, ті витрати, які відносяться на собівартість, слід розподілити на відповідний вид послуг (робіт, продукції) та відобразити на рахунку 109.60. А нерозподілені спишіть на фінансовий результат. Про це йдеться у пункті 135 Інструкції до Єдиного плану рахунків № 157н.

Витрати звернення після закінчення звітного періоду спишіть на фінансовий результат (п. 140 Інструкції до Єдиного плану рахунків № 157н). Собівартість робіт (послуг, продукції) на рахунку 109.60 такі витрати не формують.
З рахунку 109.60 собівартість списуйте:

• у частині послуг та робіт – на зменшення доходу за рахунком 401.10;
• у частині виготовленої продукції - збільшення її вартості з цього приводу 105.37.

Дві ситуації, коли санкції з податків не потрапляють на рахунок 20

Не варто відносити санкції до витрат за звичайними видами діяльності, якщо податок, з яким вони пов'язані, не включають до витрат звітного періоду. Так буває, коли податок входить у вартість будь-якого активу. Наприклад, вартість основного засобу, готової продукції або залишається у складі незавершеного виробництва.

Незавершене провадження у податковому обліку

Під незавершеним виробництвом розуміється продукція (роботи, послуги) часткової готовності, тобто яка пройшла всіх операцій обробки (виготовлення), передбачених технологічним процесом (ст. 319 таки Податкового кодексу РФ).

Як бачимо, загалом поняття про те, що таке НПЗ у податковому обліку збігається з поняттям у бухгалтерському обліку. Однак якщо НПЗ у бухгалтерському обліку визначається, як правило, стосовно всіх витрат за договором - прямим і непрямим (якщо в організації не використовується метод прямого списання загальногосподарських витрат на рахунок 90 «Продажі»), то в податковому обліку тільки до прямих витрат.

Порядок обліку незавершеного виробництва

Будівельна компанія самостійно встановлює порядок розподілу прямих витрат на НЗП та на виконані у поточному місяці роботи (надані послуги) з урахуванням відповідності здійснених витрат виконаним роботам (наданим послугам). Насамперед виходячи з технологічних особливостей виробництва. Вибраний порядок розподілу закріплюється у податковій обліковій політиці.

Витрати у незавершеному виробництві розраховуються за такою формулою:

НЗПк

=

НЗПн

+

РПзаг

-

РПсдан

У формулі НЗПк- сума залишку незавершеного провадження за даними податкового обліку на кінець звітного періоду (поточного місяця); НЗПн- сума залишку незавершеного провадження за даними податкового обліку на початок звітного періоду (поточного місяця); РПзаг- прямі витрати звітного періоду (за місяць); РПсдан- Прямі витрати, списані на собівартість робіт, зданих у звітному періоді замовнику.

Оцінка незавершеного провадження у податковому обліку

Вибір конкретного варіанта розрахунку НЗП має бути виправданим. Покажемо, як зробити розрахунки на конкретних прикладах.

Котловий метод розподілу витрат.За виконання однорідних робіт за короткостроковими договорами може застосовуватися спосіб розрахунку залишку НЗП з частки «закритих» договорів у сумі укладених договорів. При цьому використовується один із показників: договірна вартість замовлень (без урахування ПДВ), кошторисна вартість замовлень (без урахування норми прибутку) або нормативна вартість замовлень.

Будівельні організації розподіляють суму прямих витрат на залишки НЗП пропорційно частці незавершених (або завершених, але не прийнятих на кінець поточного місяця) замовлень на виконання робіт у загальному обсязі будівельно-монтажних робіт, що виконуються протягом місяця (СМР). Сума залишків незавершеного провадження на кінець поточного місяця включається до складу прямих витрат наступного місяця.

Приклад 1:

Підрядна організація (ТОВ «Будмонтаж») веде облік витрат шляхом накопичення, тобто котловим способом. У квітні 2019 року БМР виконували на двох об'єктах. Договірна вартість робіт (без ПДВ):
- На об'єкті I - 600 000 руб.;
- На об'єкті II - 400 000 руб.

Наприкінці квітня за об'єктом I роботи замовником прийнято в повному обсязі. За даними податкового обліку за двома об'єктами прямі витрати за квітень склали 500 000 руб., Непрямі - 150 000 руб.

Бухгалтер ТОВ «Будмонтаж» зробив такі розрахунки:

1) визначив частку не прийнятих замовником робіт у загальному обсязі робіт, що виконуються у квітні 2019 року:

400 000 руб. : (400 000 руб. + 600 000 руб.) х 100 = 40%;

2) обчислив суму залишків НЗП на кінець квітня:

500 000 руб. х 40% = 200 000 руб.;

3) розрахував суму прямих витрат, що включаються до витрат за квітень:

500 000 руб. - 200 000 руб. = 300000 руб.

Таким чином, для ТОВ «Будмонтаж» база оподаткування по прибутку за квітень 2019 року складе 150 000 руб. (600 000 – 300 000 – 150 000).

Позамовний спосіб розподілу витрат.Основним методом обліку витрат на виробництво будівельних робітє позамовний метод, у якому об'єктом обліку вважається окреме замовлення, відкривається кожен об'єкт будівництва чи вид робіт відповідно до умовами договорів, укладених із замовниками. Облік витрат ведеться наростаючим результатом до закінчення виконання робіт на конкретному заказу. При позамовному обліку витрат на виробництво будівельних робіт слід оцінювати НЗП по кожному об'єкту (замовленню).

Якщо віднести прямі витрати до конкретного виробничого процесу з виготовлення даного виду продукції (робіт, послуг) неможливо, компанія у своїй обліковій політиці з метою оподаткування самостійно визначає механізм розподілу зазначених витрат із застосуванням економічно обґрунтованих показників (п. 1 ст. 319 Податкового кодексу РФ).

Прямі витрати можна розподіляти виходячи з таких показників:

• вартості сировини, переданої для виконання будівельних робіт у поточному місяці, або її кількості;
• суми заробітної платиосновних виробничих робітників чи їх середньомісячної чисельності;
• виручки від виконаних робіт тощо.

Приклад 2:

Змінимо умови попереднього прикладу.

За даними податкового обліку, прямі витрати по двох об'єктах в цілому за квітень 2019 року склали 500 000 руб. В тому числі:

• по об'єкту I матеріальні витрати – 170 000 руб.; витрати на оплату праці основних робітників – 150 000 руб.;
• по об'єкту II матеріальні витрати – 65 000 руб.; Витрати оплату праці основних робочих - 55 000 крб.

Нараховано амортизацію за основними засобами, що використовуються при виробництві будівельних робіт на двох об'єктах, - 60 000 руб. Оскільки матеріальні витрати та оплата праці враховуються по кожному об'єкту окремо, розподілу підлягає лише нарахована у квітні амортизація основних засобів.

Як показник розподілу використовується виручка (без ПДВ).

Визначимо суму амортизації, що припадає на об'єкт II:

60 000 руб. х 40% = 24 000 руб.

Розрахуємо суму прямих витрат по об'єкту II, які враховуються у складі НЗП на кінець квітня:

65 000 руб. + 55 000 руб. + 24000 руб. = 144 000 руб.

Податкова база для обчислення податку на прибуток за квітень складе:

600 000 руб. - (500 000 руб. - 144 000 руб.) - 150 000 руб. = 94 000 руб.

Зазначимо, що у прикладі 2 розподіл прямих витрат за об'єктами обліку точніший. Однак не слід розглядати цей розрахунок як спосіб оптимізації оподаткування, оскільки нами розглянуто лише перший етап, коли замовником прийнято один об'єкт. За умови прийняття замовником всього обсягу будівельних робіт – за двома об'єктами – загальна сума податку буде однаковою (від методики обліку витрат вона не залежить).

Відображення НПЗ у бухгалтерській звітності

Для того, щоб правильно відобразити НЗП у звітності, як уже зазначалося, слід пам'ятати, що у будівельній галузі існує два поняття: незавершене будівництво та незавершене виробництво.

У формі № 1 «Бухгалтерський баланс» вартість незавершеного будівництва зазначається у загальній сумі за рядком «Інші необоротні активи» (код 1190).

Зауважимо: ми говоримо про діяльність будівельних організацій, тобто про забудовника, який веде будівництво не для себе, а для інвестора. У цьому випадку для відображення «незавершення» треба використовувати рядок 1190.

А ось при зведенні об'єкта для власних потреб (госпспособом) вартість незавершеного будівництва необхідно показати у складі основних засобів. Адже згідно з пунктом 20 ПБО 4/99 незавершене будівництво входить до статті «Основні засоби». Однак, щоб уникнути розбіжностей із податківцями з приводу бази для податку на майно, вартість незавершеного будівництва потрібно показати «у тому числі» - окремим додатковим рядком.

Витрати на незавершене виробництво у підрядних організацій відображаються за рядком 1210 «Запаси» (у загальній сумі запасів). Розшифровування запасів за окремими рядками тепер не передбачено.

Наслідки неправильного обліку та відображення НЗП у звітності

Найчастіше будівельні компаніїдопускають помилки, пов'язані з неправильною класифікацією витрат, з неправильним визначенням вартості незавершеного виробництва та відображенням інформації у звітності.

Однією з таких помилок є, наприклад, те, що обліковою політикоюдля цілей оподаткування не встановлено та на виконані у поточному місяці роботи.

Зокрема, деякі фірми, визначаючи перелік прямих витрат, пов'язаних з будівництвом, вартість послуг субпідрядних організацій відносять до непрямих витрат і списують їх на витрати. Також існує практика списання до складу непрямих витрат усієї суми витрат на оплату праці та внесків у позабюджетні фонди. Зазначеними діями організація може неправомірно завищувати величину витрат звітний період, цим занижуючи податкову базу з податку прибуток.

Як було зазначено, перелік прямих витрат організація затверджує самостійно. Але це не означає, що його можна встановлювати довільно. Метод розподілу витрат має бути обґрунтований та економічно виправданий (лист ФНП Росії від 24 лютого 2011 р. № КЕ-4-3/2952@, визначення ВАС РФ від 13 травня 2010 р. № ВАС-5306/10 у справі № А71-8082/2009).

Розкажіть директору, звідки в річному балансі взялися такі цифри

За опитуванням бухгалтерів більшість директорів завжди просять показати в річному балансі прибуток, збитки або пояснити, що означає та чи інша сума. Ми хочемо спростити вам це завдання.

Заходи відповідальності за неправильний облік НПЗ

За систематичне (двічі і більше протягом календарного року) неправильне відображення показників на рахунках бухгалтерського обліку та у звітності організацію можуть оштрафувати на 10 000 руб., А при повторному порушенні сума штрафу зросте до 30 000 руб. (П. 1, 2 ст. 120 Податкового кодексу РФ).

Неправильне формування показників НЗП означає, що активи організації у бухгалтерському балансі будуть відображені недостовірно. Спотворення будь-якої статті (рядки) форми бухгалтерської звітності на 10 відсотків і більше визнається грубим порушенням правил бухобліку (ст. 15.11 Кодексу РФ про адміністративні правопорушення). За це посадові особиорганізації (керівник та головний бухгалтер) можуть бути оштрафовані у сумі від 5000 до 10 000 руб. (При повторному порушенні - від 10 000 до 20 000 руб.). Такий самий штраф передбачено і у разі спотворення сум нарахованих податків та зборів не менш як на 10 відсотків.

Мінфін пропонує встановити нові адміністративні штрафи за неподання бухгалтерської звітності. Притягуватимуть до відповідальності організації, які не здають бухотзвітності до нового державного інформресурсу ФНП.

Помилки для формування НЗП впливають величину податкової бази з податку прибуток. Штраф за неповну сплату податків становить 20 відсотків несплаченої суми (п. 1 ст. 122 Податкового кодексу РФ). Якщо заниження податкової бази стало наслідком грубого порушення правил обліку, організацію можуть у сумі щонайменше 40 000 крб. виходячи з пункту 3 статті 120 Податкового кодексу РФ. Одночасно (за одне порушення) ці дві норми не застосовуються.

У даному матеріаліми розберемо як відбувається облік та оцінка незавершеного виробництва, які існують способи оцінки незавершеного виробництва та як відбувається облік витрат у незавершеному виробництві. А також відповімо на найпоширеніші питання.

До незавершеного виробництва відносять залишки, виявлені на кінець періоду:

• завершеної продукції, яка зараз не укомплектована, не підготовлена ​​до реалізації, не протестована на якість, не взята відділом тих. контролю чи особою з боку замовника;
• матеріалів, сировини, напівфабрикатів, відпущених у виробництво або які зберігаються в коморах цеху (що встигли пройти якусь обробку);
• незавершених, але вже розпочатих, робіт та послуг (наприклад, монтажні, будівельні, оздоблювальні роботи).

Браковані вироби та скасовані замовлення клієнтів, а також куплені на стороні комплектуючі та напівфабрикати, що не пройшли жодної обробки, не повинні включатись у незавершене виробництво.

Оцінювати залишки незавершеного виробництва дозволяється кількома методами:

• По фактичної собівартості (метод застосовується щодо готових виробів). Найчастіше цим методом користуються в індивідуальних (поодиноких) виробництвах.

• За нормативною вартістю (плановою). Метод зручний щодо масового і серійного виробництва, якого рівною мірою застосуємо і спосіб оцінки у вигляді прямих витрат, коли залишені непрямі витрати ставляться на собівартість готових виробів.

• За величиною прямих витрат.У таких ситуаціях допускається переносити прямі витрати виключно на ціну матеріалів, сировини, напівфабрикатів.

• За собівартістю матеріалів, напівфабрикатів та сировини, витрачених на випускати продукцію.Метод придатний для підприємств із коротким технологічним циклом.

Облік незавершеного виробництва

Після закінчення кожного звітного періоду всі цехи оформляють оборотну відомість руху деталей усім стадіях незакінченого виробництва, подальший бухоблік вестиметься у фіскальному вираженні виходячи з відомостей оперативного обліку та інвентаризації.

Для проведення інвентаризації збирається спеціальна комісія, у якій беруть участь співробітники відділів, цеху, бухгалтерії. До їх обов'язків входить оформлення опису, куди записуються натуральні залишки та стадія готовності напівфабрикатів. Після закінчення інвентаризаційних робіт також складається порівнювальна відомість, що містить відомості про результати інвентаризації.

Облік незавершеного виробництва, який проводиться з метою фіксування змін кількості НЗП, поділяється на:

• подетально-операційний облік(має місце у серійному виробництві; для фіксування даних вироблення та руху напівфабрикатів по стадіях процесу використовуються маршрутні листи).
• Оперативний облік(здійснюється співробітниками планово-диспетчерської служби під час роботи безпосередньо в цеху чи відділах),
• Подетальний облік(застосовується у масовому виробництві; з документації тут використовуються комплектувальні відомості, лімітно-забірні карти, накладні – в них вносяться записи про передачу деталей на обробку).

Облік та оцінка незавершеного виробництва: ббухгалтерські проводки

Усі бухгалтерські проводки формуються на обліку виходячи з бухгалтерської довідки.

Облік незавершеного провадження з повної собівартості витрат
Операція	ДЕБЕТ	КРЕДИТ
На суму витрат допоміжного цеху з ухваленням до уваги пропорцій для подальшого розподілу	20	23
На розмір загальновиробничих та загальногосподарських витрат	20	25 (26)
На момент оцінки собівартості виробів основного виробництва	40	20
Оцінюючи собівартість послуг	90 (з/рах)	20
Формування собівартості за рах. 20
За величиною вартості послуг постачальників із боку	20	60
За вартістю купівлі матеріалів для основного пр-ву	20	10
На розмір зарплати працівників основного цеху	20	70
За величиною платежів до фондів від основного заробітку	20	69
У сумі витрат на відрядження основного призначення	20	71
На розмір витрат майбутніх періодів	20	97
В рамках недостачі, виявленої під час інвентаризаційних робіт	20	94
на суму амортизації, нарахованої за поточний місяць	20

Облік витрат у незавершеному виробництві: бухгалтерські проводки

Обсяги незавершеного виробництва є оборотом за рахунками, це сальдо сч. 20 його зріз на конкретну дату. Незавершене виробництво визнається частиною майна підприємства, що відображається в Активі бухгалтерського балансу за рядком "Запаси".

Існує 4 методи обліку витрат НЗП:

1. Нормативний(По кожному продукту оформляється розрахунок нормативної собівартості з урахуванням норм витрат);

1. попередільний(Об'єктом обліку стає переділ, на кожному з яких виготовляється проміжний продукт - він буде доопрацьований на наступних переділах або проданий на бік);

1. позамовний(об'єктом обліку є виробниче замовлення на заздалегідь обумовлену кількість продукції; витрати, що виникають, включаються в собівартість замовлення у згоді з затвердженою базою розподілу);

1. попроцесний(Об'єкт обліку – кожен окремий процес у виготовленні продукту; витрати будуть враховані за статтями калькуляції на повний випуск виробу, а середня собівартість буде розрахована шляхом поділу суми всіх витрат за місяць на кількість готових виробів).

Незавершене виробництво можна списати на збитки підприємства. Наприклад, якщо було скасовано замовлення на випуск продукції, бухгалтер зробить проведення:

• Д 91-2 "Інші витрати" До 20

Для списання призначений так званий "завислий" НЗП, що виник при відхиленнях у процесі виробництва. Причини цього явища можуть бути такі:

• бракована партія виробів,
• ліквідація всього виробництва,
• екстрене завершення неперспективного проекту,
• рішення про завершення спільної роботи.

Бухгалтерські проводки

Існують такі бухгалтерські проводки:

Операція	ДЕБЕТ	КРЕДИТ
Припинення виробництва безперспективного зразка	91	20 (23, 25, 26)
Виправлення бракованого виробу	20	10 (70, 69, 71)
На придатні зразки продукції	40 (43)	20
На обсяг бракованих виробів	28	20
При ухваленні рішення учасниками товариств про завершення спільної роботи	80	20 (23, 26, 29)
При ліквідації компанії
На продаж	62	91
На списання	91
На фінансовий результат	99

Оцінка незакінченого виробництва залежить від виду виробництва.

Операція	ДЕБЕТ	КРЕДИТ
Розрахунок із співробітниками із зарплати	20	70
Розрахунок за соц. страхування та забезпечення	20	69
Розрахунок з постачальниками та підрядниками	20	60
Загальногосподарські витрати	20	26
загальновиробничі витрати	20	26
Матеріали	20	10
Амортизація ОС	20	02
Списання видатків із Кредиту після того, як вироби готові, а послуги – надані повною мірою
Готова продукція	43
Продажі	90

Облік випуску готової продукції: бухгалтерські проводки

В аналітичному бухгалтерському обліку та місцях, де зберігаються готові вироби, дозволяється застосовувати облікові ціни. Загальна вартість готових вироблених виробів має збігатися з фактичної виробничої собівартості цих виробів.

У бухгалтерському обліку обчислюються та відображаються відхилення фактичної виробничої собівартості від облікових цін. Наприкінці місяця на рах. 40 за Дебетом відбивається фактична собівартість виробів, а, по Кредиту – нормативна. Потім показники порівнюються – у такий спосіб виявляються відхилення величини фактичної собівартості від планової.

Облік готової продукції може здійснюватися кількома методами:

• За фактичною виробничою вартістю.

Спосіб застосовуємо до таких ситуацій:

• одиничне виробництво,
• дрібносерійне виробництво,
• виготовлення масової продукції невеликої номенклатури (тільки якщо витрати на пр-во стабільні щомісяця).

В інших випадках цей спосіб використовувати складно - обсяг багатьох витрат, що враховується при розрахунку фактичної собівартості, можна дізнатися лише після закінчення місяця, а готові вироби повинні бути прийняті до обліку раніше.

Розраховується фактична виробнича вартість як різниця фактично понесених у процесі виробництва виробів витрат (за поточний період) та витрат, віднесених до незавершеного виробництва.

Бухгалтерські проводки: фактична собівартість списується з Кредиту рах. 20 в Дебет рах. 40, 43 чи 90. Якщо частка виробів використовується для потреб компанії, їх оприбутковують за фактичної собівартості на рахунки обліку таких матеріальних цінностей.

• За нормативною собівартістю.

Спосіб застосовуємо до:

• масового виробництва,
• серійному пр-ву,
• з великою номенклатурою готових виробів.

Метод зручний при проведенні оперативного обліку руху готових виробів, забезпечує стабільність облікових цін та однакову оцінку в бухобліку та управлінському обліку. Нормативна собівартість (може розраховуватися за прямими статтями витрат) включає витрати на застосування в ході виробництва ОС, сировини, матеріалів, праці робітників, енергії, ПММ і т.д.

• за договірною ціною.

Законодавчі акти на тему

Законодавчі акти представлені такими документами:

п. 20 ПБО 4/99	Про відображення НЗП в Активі балансу за рядком "Запаси"
п. 64 Наказу Мінфіну від 29.07.1998 № 34н	Про варіанти оцінки НЗП
Наказ Мінфіну РФ від 31.10.2000 № 94н	Про збір витрат основного виробництва за Дебетом рахунки 20 "Основне виробництво"
п. 204 Методичних вказівок з бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів (утв. наказом Мінфіну РФ від 28.12.2001 № 119н)	Про застосування облікових цін на готову та проміжну продукцію

Типові помилки

Помилка №1:Віднесення незавершеного провадження на пасив бухгалтерського балансу.

Незавершене виробництво – це продукція (роботи), яка не пройшла всіх стадій (фаз, переділів), передбачених технологічним процесом, а також вироби неукомплектовані, які не пройшли випробування та технічного приймання (п. 63 Наказу Мінфіну від 29.07.1998 № 34н). Про врахування незавершеного виробництва (НЗП) та його оцінку розповімо в нашій консультації.

Витрати у незавершеному виробництві

Витрати основного провадження збираються за Дебетом рахунки 20 «Основне виробництво» (Наказ Мінфіну від 31.10.2000 № 94н) з Кредиту рахунків:

• 02 «Амортизація основних засобів»;
• 10 "Матеріали";
• 25 «Загальновиробничі витрати»;
• 26 «Загальногосподарські витрати»;
• 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;
• 69 «Розрахунки з соціальному страхуваннюта забезпечення»;
• 70 «Розрахунки з персоналом з праці» та інших.

Так, на рахунку 20 враховуються, зокрема, витрати:

• з випуску промислової та сільськогосподарської продукції;
• з виконання будівельно-монтажних, геолого-розвідувальних та проектно-вишукувальних робіт;
• щодо надання послуг організацій транспорту та зв'язку;
• з виконання науково-дослідних та конструкторських робіт;
• щодо утримання та ремонту автомобільних доріг тощо.

Коли продукція вироблена або надані послуги, витрати, зібрані за Дебетом рахунка 20, списуються з Кредиту цього рахунку до Дебету рахунків:

• 43 "Готова продукція";
• 90 «Продажі» та ін.

Тому в будь-який момент часу дебетове сальдо рахунку 20 означає частину витрат основного виробництва, яка поки не перетворилася на готову продукцію, або величину понесених витрат на виконання робіт (надання послуг), які не завершені та не прийняті замовником. Це і є витрати у незавершеному виробництві.

Облік витрат у незавершеному виробництві

Сказане вище означає, що питання, які по незавершеному виробництву проводки формуються в бухгалтерії, не коректний. Адже величина НЗП – це оборот за рахунками, а сальдо рахунки 20, т. е. його зріз певну дату. Не повинна викликати й сумнівів відповідь на запитання «Витрати у незавершеному виробництві – актив чи пасив». НЗП – частина майна організації, що відображається в активі балансу за рядком «Запаси» (п. 20 ПБО 4/99).

А ось у якій оцінці відбивається залишок НЗП, залежить від порядку, прийнятого організацією та закріпленого у неї.

Існують такі варіанти оцінки НЗП (п. 64 Наказу Мінфіну від 29.07.1998 № 34н):

При цьому, крім стандартних бухгалтерських записів з випуску готової продукції або списання витрат при виконанні робіт (послуг), можливе і списання незавершеного виробництва на збитки. Наприклад, НЗП за анульованим виробничим замовленням буде списано бухгалтерським записом:

Дебет рахунка 91-2 "Інші витрати" - Кредит рахунка 20.

Одна з найскладніших ділянок роботи бухгалтерії — облік готової продукції. Найбільші проблеми бувають при розрахунку вартості незавершеного виробництва. Тим більше, що податкові правила такого розрахунку нещодавно змінилися. Так організації тепер можуть встановлювати їх самостійно. Понад те, фірми можуть визначати і перелік прямих витрат. Зрозуміло, що він коротший, то нижча податкова собівартість готової продукції і на "незавершенки". Тим більше суми фірма може враховувати як непрямі витрати і одночасно списувати в зменшення оподатковуваного прибутку. Отже, як це реалізувати практично, давайте розглянемо з прикладу (цифри прикладу умовні).

Закрите акціонерне товариство "Росдор" займається деревообробкою. Припустимо, що залишків незавершеного виробництва на початок 2006 р. фірма не мала. Відповідно до облікової політики для цілей оподаткування фірми на 2006 р. до складу її прямих витрат включають:

• витрати на купівлю сировини (деревини);
• витрати на оплату праці основного виробничого персоналу;
• єдиний соціальний податок та пенсійні внески, нараховані на зарплату основного виробничого персоналу.

По облікової політики організації суми амортизації, нараховані за основними засобами виробничого призначення, фірма враховує як непрямі витрати. А вартість "незавершенки" розраховує виходячи з тієї кількості сировини, з якої було виготовлено готову продукцію.

Для цього вираховують спеціальний коефіцієнт, який визначають за такою формулою:

Коефіцієнт = (Кількість деревини, з якого вироблена готова продукція за місяць + Технологічні втрати за місяць) : Загальна кількість оприбуткованої деревини за місяць.

Вартість "незавершенки" на кінець місяця визначають так:

Вартість "незавершення" = Загальна сума прямих витрат за місяць x (1 - Коефіцієнт).

Суму прямих витрат, яку відносять до готової продукції, розраховують так:

Сума прямих витрат, яку відносять до готової продукції = Загальна сума прямих витрат за місяць - Вартість "незавершенки"

Січень 2006 року

За січень прямі витрати фірми склали:

• на купівлю 1000 кубічних метрів деревини - 1200000 руб.;
• на оплату праці виробничого персоналу - 300 000 руб.;
• на оплату єдиного соціального податку із зарплати виробничого персоналу (у тому числі пенсійні внески) - 78 000 руб.

З оприбуткованої деревини було виготовлено 200 метрів кубічних готової продукції (дощ).

Технологічні втрати становили 400 кубічних метрів деревини.

Розрахуємо вартість незавершеного виробництва. Насамперед визначимо коефіцієнт. Він складе:

(200 + 400) : 1000 = 0,6.

Вартість "незавершенки" на кінець січня складе:

(1 200 000 руб. + 300 000 руб. + 78 000 руб.) x (1 - 0,6) = 631 200 руб.

У січні сума прямих витрат, яку відносять до готової продукції (200 кубічних метрів дощок), становитиме:

1200000 + 300000 + 78000 - 631200 = 946800 руб.

946800 руб. : 200 куб. м = 4734 руб.

Лютий 2006 року

Остання формула виглядатиме так:

Сума прямих витрат, яку відносять до готової продукції = Загальна сума прямих витрат за місяць + Вартість "незавершення" на початок місяця - Вартість "незавершення" на кінець місяця.

Припустимо, у лютому прямі витрати "Росдор" склали:

• на купівлю 5000 кубічних метрів деревини - 5500000 руб.;
• на оплату праці виробничого персоналу - 1300000 руб.;
• на оплату єдиного соціального податку із заробітної плати виробничого персоналу (у тому числі внески до Пенсійний фондРФ) - 338 000 руб.

З оприбуткованої деревини підприємство виготовило 900 кубічних метрів готової продукції (дощок). Технологічні втрати становили 1700 кубічних метрів деревини.

Розрахуємо вартість незавершеного виробництва. Визначимо коефіцієнт. Він складе:

(900 + 1700) : 5000 = 0,52.

Вартість "незавершенки" на кінець лютого становитиме:

(5500000 руб. + 1300000 руб. + 338000 руб.) x (1 - 0,52) = 3426240 руб.

У лютому сума прямих витрат, яку відносять до готової продукції (900 кубічних метрів дощок), становитиме:

5500000 + 1300000 + 338000 + 631200 - 3426240 = 4342960 руб.

Собівартість одного кубічного метраготових дощок складе:

4342960 руб. : 900 куб. м = 4826 руб.

Незавершене виробництво за березень, квітень, травень тощо. треба вважати аналогічним чином.

В.Мещеряков

голова експертної колегії

журналу "Практична бухгалтерія"

Вступ

1. Поняття незавершеного виробництва

2. Методи обліку незавершеного провадження в управлінському обліку

2.1 Подетальний метод

2.2 Подетально-поопераційний облік

2.3 Облік по комплектним партіям

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

На підприємствах багатьох галузей промисловості на кінець місяця в цехах, як правило, залишається продукція, не закінчена обробкою – незавершене виробництво. Управлінський облік у промисловості ґрунтується на використанні загальних науково-обґрунтованих принципів управління – системного підходу, програмно-цільового методу, економіко-математичного моделювання та інших. Від організації управлінського обліку для підприємства багато в чому залежить ефективність виробництва, визначення оптимізації відповідності витрат і доходів і, зрештою, фінансова стійкість підприємства. Поставлені перед управлінським та бухгалтерським обліком завдання щодо забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів про показники діяльності підприємства свідчать про підвищення ролі обліку як унікального джерела для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Оскільки головним завданням діяльності підприємства є виробництво та реалізація продукції, а кінцевою метою – отримання прибутку, центральну частину обліку становить облік процесу виробництва, калькуляція собівартості виробленої продукції та її реалізація.

Технологічна та організаційна схеми виробництва є основою для організації обліку на підприємстві. Відповідно до технології та схеми управління підприємством організується документообіг з обліку майна та витрат на виробництво. У зв'язку з цим визначення методів обліку незавершеного виробництва є актуальним завданням кожного підприємства.

Метою даної є аналіз різних методів обліку незавершеного виробництва – подетального, подетально-поопераційного та обліку по комплексним партіям.

Поняття незавершеного виробництва

До незавершеного виробництва відноситься продукція, яка не пройшла всіх стадій обробки, передбачених технологічним процесом виробництва, а також вироби, хоч і закінчені виготовленням, але не пройшли випробувань та технічного приймання або повністю не укомплектовані.

Об `єм незавершеного виробництвазалежить від тривалості виробничого циклу.

До складу незавершеного виробництва не включаються:

— матеріали, отримані структурними підрозділами (цехами, дільницями), але не розпочаті обробкою (розкриємо), а також покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби, які не пройшли першої операції їх складання у вузли, агрегати та вироби;

- Остаточно забраковані деталі, вузли, напівфабрикати та вироби.

Незавершене виробництво входить у складі запасів підприємства. У бухгалтерському облікуфактична сума витрат у незавершеному виробництві є дебетове сальдо за рахунком 20 " Основне виробництво " .

Для визначення собівартості незавершеного виробництва в цехах основного та допоміжних виробництвнеобхідно знати його кількісне вираз – деталей, вузлів і виробів і зробити їхню оцінку. Від правильної оцінки незавершеного виробництва залежить точність обчислення фактичної виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

Технологічний процес та організація виробництва мають бути оформлені документально з деталізацією витрат, що виникають на кожній стадії. технологічного процесу. Такими документами можуть бути технологічні схеми, технологічні карти, описи процесів та ін. На їх основі розробляються калькуляції та кошториси. Зазначені документи підтверджують обґрунтованість включення тих чи інших витрат у собівартість продукції, і навіть у складі витрат організації. При виявленні помилок їх виправлення позначається на обліку у грудні звітного року виходячи з бухгалтерських довідок.

Продукція (роботи), яка минула всіх стадій (фаз, переділів), передбачених технологічним процесом, і навіть вироби недоукомплектовані, які не пройшли випробування і технічної приймання, вважаються незавершеним виробництвом (п.63 Положення з ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації, затвердженого Наказом998.8.

Витрати, які стосуються такої продукції (робіт), становлять витрати на незавершеному виробництві.

У деяких галузях промисловості неможливо забезпечити роздільне відображення в обліку витрат на готову продукцію та продукцію, що залишилася у незавершеному виробництві.

У організаціях, де є перехідні залишки незавершеного виробництва, визначення витрат, які стосуються випущеної продукції, ці залишки щомісяця оцінюють однією з наступних методов:

- за фактичною виробничою собівартістю (за винятком витрат на підготовку та освоєння виробництва, втрат від шлюбу, інших виробничих витрат);

- за нормативною або плановою виробничою собівартістю;

- За прямими статтями витрат;

- за вартістю використовуваних у виробництві сировини, матеріалів та напівфабрикатів.

Залишки незавершеного виробництва визначають за даними інвентаризації. При інвентаризації встановлюють стан незакінченої продукції (заділів) та розраховують два показники, що належать до залишків незавершеного виробництва: обсяг та вартість витрачених матеріалів та витрат часу (оплаченої праці) згідно з технологічними картами.

Перевірка фактичної наявності об'єктів обліку, які стосуються незавершеного виробництва, проводиться так: перед початком інвентаризації всі необхідні цехам матеріали, напівфабрикати, деталі, вузли і агрегати, обробка яких цьому етапі закінчено, підлягають здачі складу. Сировина, матеріали та покупні напівфабрикати, що знаходяться у робочих місць, які не піддавалися обробці, а також забраковані деталі до опису незавершеного виробництва не включаються. За ними складаються окремі описи. При інвентаризації незавершеного виробництва перевіряється фактична наявність заділів (деталей, вузлів, агрегатів) та не закінчених виготовленням та збиранням виробів, що знаходяться у виробництві; фактична комплектність незавершеного виробництва; залишок незавершеного провадження за анульованими замовленнями, а також за замовленнями, виконання яких призупинено.

Залишки незавершеного виробництва на кінець звітного періоду в масовому та серійному виробництві можна оцінювати у балансі за нормативною або плановою виробничою собівартістю (повною або неповною залежно від порядку списання загальногосподарських витрат), за прямими статтями витрат, а також за вартістю сировини, матеріалів та напівфабрикатів. При одиничному виробництві незавершене виробництво відбивають у балансі за фактичними виробничими витратами.

Для уточнення облікових даних про незавершене виробництво у встановлені терміни проводять інвентаризацію незавершеного виробництва. Перевірка доробків незавершеного виробництва проводиться шляхом фактичного підрахунку, зважування, перемірювання.

Описи складають окремо за кожним відокремленим структурним підрозділом (цехом, ділянкою, відділенням) із зазначенням найменування заділів, стадії або ступеня їх готовності, кількості або обсягу, а за будівельно-монтажними роботами – із зазначенням обсягу робіт.

Забраковані деталі до опису незавершеного виробництва не включають – за ними складають окремі описи.

За незавершеним виробництвом, що представляє собою неоднорідну масу або суміш сировини, в описах, а також у звірювальних відомостях наводять два кількісні показники: кількість цієї маси або суміші і кількість сировини або матеріалів (за окремими найменуваннями), що входять до її складу. Кількість сировини чи матеріалів визначається технічними розрахунками у порядку, встановленому галузевими інструкціями з питань планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).

При виявленні недостач чи надлишків інвентаризаційна комісія, визначивши причини та винуватців, готує пропозиції щодо порядку їх списання.

За виявленими недоліками чи надлишками незавершеного виробництва виробляють такі бухгалтерські записи:

На загальну суму виявлених нестач:

Дебет рахунку 94 "Нестачі та втрати від псування цінностей"

Кредит рахунки 20 "Основне виробництво"

Кредит рахунки 23 "Допоміжні виробництва"

На суму нестач з вини працівників цехів:

Дебет рахунки 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями", субрахунок 2 "Розрахунки з відшкодування матеріальних збитків"

За відсутності винних осіб:

Дебет рахунки 25 "Загальновиробничі витрати"

Дебет рахунки 26 "Загальногосподарські витрати"

Дебет рахунки 91 "Інші доходи та витрати" та інших рахунків

Кредит рахунки 94 "Нестачі та втрати від псування цінностей"

На суму надлишків:

Дебет рахунки 20 "Основне виробництво"

Кредит рахунки 91 "Інші доходи та витрати".

Окремі описи складаються на закінчені будівництвом, але не введені в експлуатацію об'єкти із зазначенням причин затримки оформлення здачі в експлуатацію; закінчені будівництвом об'єкти, що фактично введені в експлуатацію повністю або частково, приймання та введення в дію яких не оформлені належними документами; припинені будівництвом об'єкти із зазначенням причин припинення будівництва.

Після уточнення даних бухгалтерського обліку за результатами проведеної інвентаризації формуються показники витрат, готової продукції, що подаються в бухгалтерській звітності.

Питання 8. Порядок оцінки та відображення в обліку незавершеного виробництва

Незавершене виробництво підлягає оцінці. При цьому методи оцінки незавершеного виробництва у бухгалтерському та податковому облікурізні.

У бухгалтерському облікудо незавершеного виробництва належить " продукція, яка минула всіх стадій (фаз, переділів) обробки, передбачених технологічним процесом, і навіть вироби неукомплектовані і минулі технічної приймання " (п. 63 Положення ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності до).

При цьому згідно з Інструкцією із застосування Плану рахунків залишок за рахунком 20 "Основне виробництво" на кінець місяця відображає вартість незавершеного виробництва.

У бухгалтерському обліку прийнято відображати залишок незавершеного виробництва одним із чотирьох можливих способів(П. 64 Положення щодо ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ):

1) за фактичною виробничою собівартістю;

2) за нормативною (плановою) виробничою собівартістю;

3) за прямими статтями витрат;

4) за вартістю сировини, матеріалів та напівфабрикатів.

При цьому організації, що займаються серійним виробництвом, можуть вибрати будь-який з цих методів, а організації, що займаються одиничним (штучним) виробництвом, обов'язковому порядкуповинні застосовувати метод оцінки незавершеного провадження за фактичною собівартістю.

У податковому облікуоцінка незавершеного провадження здійснюється згідно зі ст. 319 таки Податкового кодексу РФ.

Під незавершеним виробництвом(НЗП) розуміється продукція (роботи, послуги) часткової готовності, тобто не пройшла всіх операцій обробки (виготовлення), передбачених технологічним процесом. До НЗП включаються закінчені, але не прийняті замовником роботи та послуги. До НЗП належать також залишки невиконаних замовлень виробництв та залишки напівфабрикатів. власного виробництва. Матеріали і напівфабрикати, які у виробництві, ставляться до НЗП за умови, що вони вже піддалися обробці.

Оцінка залишків НЗП на кінець поточного місяцяпровадиться на підставі даних первинних облікових документів про рух та про залишки (у кількісному вираженні) сировини та матеріалів, готової продукції по цехах (виробництвам та іншим виробничим підрозділам платника податків) та даних податкового обліку про суму здійснених у поточному місяці прямих витрат.

Якщо продукція не пройшла всі стадії обробки, але вже у виробництві, вона враховується на рахунках як «незавершенка». Для відображення такого роду цінностей прийнято рахунок 20, додаткова інформаціяможе збиратися за рахунками 21 і 23. Тут може «висіти» і продукція, яка повністю оброблена, але не укомплектована, або відкинута замовником. Обсяги «незавершенки» відрізняються різних виробництв і залежить від особливостей технологічних процедур. Найбільше НЗП зазвичай у машинобудуванні.

Облік незавершеного виробництва

Загальноприйнятим вважається наступний облік витрат у незавершеному виробництві:

• безпосередньо у цехах та відділах – оперативний облік на виробництві;
• масово за лімітно-забірними картами – подетальний облік у відомостях;
• серійно, згідно з маршрутними листами – подетально-операційний варіант.

Так фіксується зміна кількості НЗП, сумова величина розраховується бухгалтерією і контролюється інвентаризацією.

Інвентаризаційна оцінка незавершеного виробництва

До складу інвентаризаційної комісії включають представників цехів та відділів, а також обов'язково співробітника бухгалтерської служби. У ході вивіряння фіксуються натуральні залишки. Наприкінці перевірки складається звіряльна відомість із розбіжностями між фактичними даними перерахунку та обліковими цифрами. Витрати у незавершеному виробництві можна оцінити такими методами:

• Фактична собівартість – для готової продукції

Такий варіант обліку підходить для виробництва одиничної продукції. Штучні вироби легко врахувати за фактичними витратами їх випуск.

• Прямі виробничі витрати

До прямих відносяться лише витрати на купівлю сировини, основних матеріалів та вартість напівфабрикатів.

• Планова чи нормативна собівартість

Для масових та серійних виробництв облік за нормативною вартістю з виявленням відхилень – ідеальний варіанткалькуляції собівартості

• Собівартість напівфабрикатів та сировини

Якщо технологічний процес короткостроковий, випустити продукт можна за цикл, вартість НЗП рекомендують оцінювати за вартістю сировини і матеріалів.

Незавершене виробництво: проводки

При обліку НЗП за повною собівартістю витрат записи на рахунках будуть такими:

• Дп 20 Кт 23 – у сумі витрат допоміжних цехів з урахуванням пропорції розподілу;
• Дп 20 Кт 25 (26) – на величину загальновиробничих та загальногосподарських витрат;
• Дп 40 Дп 20 – на момент формування собівартості продукції основного виробництва;
• Дп 90 (субрахунок) Кт 20 – для формування собівартості послуг.

Усі проведення формуються в обліку на підставі бухгалтерської довідки.

При формуванні собівартості за рахунком 20 проводки будуть такими:

• Дт 20 Кт 60 – у розмірі вартості послуг сторонніх постачальників
• Дт 20 Кт 10 – за ціною придбання матеріалів для основних виробництв
• Дт 20 Кт 70 - на величину заробітної плати працівників основних цехів
• Дп 20 Кт 69 – у вигляді відрахувань до фондів від основний зарплати
• Дп 20 Кт 71 – у сумі витрат на відрядження основного призначення
• Дт 20 Кт 97 - на величину витрат майбутніх періодів
• Дп 20 Кт 94 – у межах нестачі за результатами інвентаризації
• Дп 20 Кт 02 – у сумі нарахованої за поточний місяць амортизації

Списання незавершеного провадження на збитки

«Завислий» НЗП підлягає списанню. При стандартному ході технологічного процесу «незавершення» перетворюється на готову продукцію. Відхилення у виробництві можуть призвести до нерегламентованих залишків на рахунках калькуляції собівартості товарів та послуг. Причинами «зависання» залишків можуть бути:

• припинення неперспективного проекту;
• ліквідація виробництва загалом;
• повне припинення спільної діяльності;
• Виявлення бракованої партії.

Витрати на незавершеному виробництві актив чи пасив під час списання будуть такими:

• Дп 91 «Витрати» Кт 20 (23, 25, 26) згідно з нормами ПБО 10/99 у разі припинення випуску безперспективного зразка;
• Дп 62 Кт 91 - на реалізацію; Дп 91 Кт 20 – на списання; Дп 99 Кт 91 – фінансовий результат – комплекс проводок при ліквідації фірми;
• Дп 20 Кт 10 (70,69, 71) – під час виправлення шлюбу; Дп 40 (43) Кт 20 - на придатні зразки; Дп 28 Кт 20 – величину бракованої продукції;
• Дп 80 Кт 20 (23, 26, 29) – за рішенням учасників товариств у разі припинення спільної діяльності.

Продаж незавершеного будівництва: бухгалтерські проводки

Якщо у вас на балансі значиться недобудова і ви плануєте його продати, необхідно буде нарахувати ПДВ на суму передбачуваної реалізації. Момент визначення бази для обчислення податку прирівняний до дати державної реєстрації правочину.

В обліку бухгалтер зробить такі проводки:

• Дп 62 Кт 91 – на момент визнання виручки від;
• Дп 91 Кт 68 – нараховано ПДВ одночасно з реалізацією активу;
• Дп 91 Кт 08 – враховано будівництво на вартість недобудови;
• Дп 51 Кт 62 – враховано оплату покупцем.

Коефіцієнт наростання витрат у незавершеному виробництві: формула

Норматив НЗП обчислюється за такою формулою:

Плановий обсяг випуску Х Тривалість циклу Х Коефіцієнт зростання витрат. Виходить, що формула має такий вигляд: k нар. зат. = (V вип. пл. х Дов. циклу) / норматив НЗП

Ця величина необхідна з метою оцінки оборотності коштів у незавершеному виробництві. Таким чином виявляють ступінь готовності продукції та співвідносять з нормативним показником величини оборотних ресурсів у залишках готової продукції. Його можна розрахувати так:

Добовий випуск ДП х (у дні на формуванні партії + Час на оформлення).