Облік готової продукції та її продажу. Нормативне регулювання обліку готової продукції

У системі обліку виробничого підприємства одне з найважливіших місць посідає облік готової продукції. Розглянемо, на яких принципах він заснований, і яких результатів дозволяє досягти за умови правильної організації.

Нормативна база та завдання обліку готової продукції

Нормативно-правове регулювання обліку готової продукції (ДП) базується на таких основних документах:

1. Закон від 06.12.2011 № 402-ФЗ «Про бухоблік».

2. ПБО 5/01 "Облік МПЗ".

3. План рахунків (наказ Мінфіну РФ від 31.10.2000 № 94н).

Також у цій галузі використовуються інші нормативні акти, які регламентують різні аспекти обліку, пов'язані з рухом ДП.

Облік та аналіз готової продукції вирішує такі завдання:

Облік руху готової продукції, тобто. постійний контроль за її випуском, відвантаженнями та залишками на складах.
Правильне та своєчасне оформлення відвантажувальних документів для покупців.
Облік витрат та ціноутворення.
Розрахунок суми прибутку (збитку) від.
Контроль якості (облік та аналіз шлюбу).
Аналіз оборотності запасів

Основні первинні документи з обліку готової продукції:

Накладна на передачу ДП до місць зберігання (МХ-18).
Картка обліку (М-17).
Товарна накладна (ТОРГ-12).

Також підприємство, у разі потреби, може використовувати інші документи, як типові, і розроблені самостійно. Наприклад, це може бути бухгалтерська довідка при врахуванні відхилень між планом та фактом або внутрішня накладна під час передачі готових виробів між різними підрозділами. Усі «внутрішні» документи, які використовується компанією, повинні відповідати вимогам закону № 402-ФЗ та містити обов'язкові реквізити.

Бухгалтерський облік випуску готової продукції

Організація обліку готової продукції залежить від застосовуваного варіанту, який закріплюється в облікової політикипідприємства.

Облік виробництва за фактичними показниками зазвичай застосовується малими підприємствами або за невеликий номенклатурі виробів.

І тут оприбуткування ДП здійснюється, з усіх фактичних витрат за її виготовлення:

ДП 43 – КТ 20 (23) – прийнято до обліку ДП

ДП 90.2 – КТ 43 – списано витрати.

Аналітичний облік готової продукції здійснюється за видами та товарними групами.

Облік виробництва готової продукції за плановими даними може вестись:

Лише на рахунку 43 «Готова продукція».

Цей спосіб передбачає відкриття на рахунку 43 двох додаткових субрахунків. На перший субрахунок припадає ДП за плановою собівартістю:

ДП 43.1 - КТ 20 (23)

Відхилення між планом та фактом відбивається на другому субрахунку. У разі перевитрати:

ДП 43.2 – КТ 20 (23)

У разі економії витрат використовується така ж проводка, але із застосуванням сторно.

У разі синтетичний і аналітичний облік готової продукції складає одному рахунку – 43. На субрахунках можна побачити ДП за обліковими цінами і відхилення. А за рахунком 43 загалом формуються підсумкові фактичні показники.

Із застосуванням рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)".

ДП припадає на рахунок 40 на підставі фактичних даних щодо витрат:

ДП 40 - КТ 20 (23)

На 43 рахунок ДП потрапляє вже за плановими цінами:

ДП 43 - КТ 40

У цьому 40 рахунку виникає сальдо - відхилення між плановим і фактичним значенням. Цю суму потрібно списати на 90 рахунок. У разі перевитрати проводиться проводка:

ДП 90.2 – КТ 40

Операція при економії відбивається в обліку аналогічно, але з використанням сторони.

Облік ДП на рахунку 40 з розрахунком відхилень зазвичай використовується більшими підприємствами з широкою номенклатурою виробів, що випускаються.

Незалежно від використовуваного варіанта обліку, слід провести аналіз причин відхилень планових та фактичних витрат. Звертати увагу треба на всі значні відхилення незалежно від знака. Великий перевитрата може свідчити про неефективну організацію виробництва, а суттєва економія - про недоліки планування чи помилки в обліку. Виявивши причини відхилень, слід зробити коригувальні дії та врахувати усі внесені зміни під час планування наступного періоду.

Отже, правильно організований облік ДП дозволяє як фіксувати фактичні дані, а й виявляти недоліки у створенні бізнес-процесів.

Облік реалізації готової продукції

Виручка від продажу ДП відбивається проводкою:

ДП 62 - КТ 90.1

Якщо підприємство працює з ПДВ:

ДП 90.3 - КТ 68. 2

Списання витрат:

ДП 90.2 – КТ 43

Відхилення між планом та фактом:

ДП 90.2 – КТ 40 (звичайне проведення або сторно, залежно від співвідношення план - факт)

ДП 90.9 – КТ 99 – отримано прибуток від.

Висновок

Облік випуску та продажу готової продукції – одна з основних складових частин системи бухгалтерського облікупідприємства. Він дозволяє вирішувати низку важливих завдань - від управління витратами та контролю складських запасів до аналізу ефективності роботи виробництва та розрахунку фінансового результату.

1. Поняття та види готової продукції

Готова продукція- Кінцевий продукт виробничого процесу підприємства. Це виготовлені на даному підприємстві вироби та продукти, повністю укомплектовані, здані на склад підприємства відповідно до затвердженого порядку їх приймання та готові до реалізації.

Готова продукція є частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу. кінцевий результатвиробничого циклу, активи, закінчені обробкою (комплектацією), технічні та якісні характеристики яких відповідають умовам договору або вимогам інших документів у випадках, встановлених законодавством).

Товари є частиною матеріально-виробничих запасів, придбаних чи отриманих з інших юридичних чи фізичних осіб, і призначених на продаж.

Рух готової продукції включає основні стадії:

Надходження готової продукції складу;

Відвантаження (відпустка) готової продукції та товарів покупцям (замовникам) у порядку реалізації (продажу) або за іншого їх вибуття.

Одиниця бухгалтерського обліку готової продукції вибирається організацією самостійно таким чином, щоб забезпечити формування повної та достовірної інформації про ці запаси, а також належний контроль за їх наявністю та рухом. Готова продукція, як правило, має бути здана з виробництва на склад у підзвіт матеріально відповідальній особі.

Великогабаритні вироби та продукція, яка не може бути здана на склад з технічних причин, приймаються представником замовника на місці їх виготовлення, комплектації та збирання.

Планування та облік готової продукції ведуть у натуральних, умовно-натуральних та вартісних показниках.

Умовно-натуральні показники використовують із отримання узагальнених даних про однорідної продукції. Наприклад, кількість вироблених консервів може враховуватись у умовних банках.

Рух товарів у торгових організаціях включає дві стадії:

1) надходження товарів шляхом їхнього придбання у постачальників;

2) продаж товарів покупцям - юридичним та фізичним особам.

Одиницею бухгалтерського обліку товарів, призначених для наступного перепродажу, можуть бути партії, номенклатурні одиниці.

Основними завданнями обліку готової продукції та товарів є:

а) формування фактичної собівартості готової продукції;

б) правильне та своєчасне документальне оформлення операцій та забезпечення достовірних даних щодо надходження та відпуску готової продукції та товарів;

в) контроль за збереженням готової продукції та товарів у місцях їх зберігання (експлуатації) та на всіх етапах їх руху;

г) контроль за дотриманням встановлених організацією норм з випуску готової продукції, що забезпечують її безперебійний випуск, виконання робіт та надання послуг;

д) своєчасне виявлення непотрібних та зайвих запасів готової продукції та товарів з метою їх можливого продажу або виявлення інших можливостей залучення їх до обігу;

е) проведення аналізу ефективності використання товарних запасів та запасів готової продукції.

В основі організації бухгалтерського обліку готової продукції та товарів лежать такі основні вимоги:

Суцільного, безперервного та повного відображення руху (приходу, витрати, переміщення) даних запасів;

Облік кількості та оцінки товарів та готової продукції;

Оперативності (своєчасності) обліку запасів;

Достовірності;

Відповідності синтетичного обліку даним аналітичного обліку на початок кожного місяця (за оборотами та залишками);

Відповідності даних складського обліку та оперативного обліку руху запасів у підрозділах організації даних бухгалтерського обліку.

2. Оцінка готової продукції

Для того щоб правильно і своєчасно здійснювати облік результатів виробничої діяльності, організація повинна вибрати та закріпити у своїй обліковій політиці ряд основних принципів та методів з обліку готової продукції, варіанти яких викладені та закріплені у законодавчих актах та рекомендаціях Міністерства Фінансів Російської Федерації.

При оцінці готової продукції - у разі її надходження (оприбуткування) та вибуття (продажу або передачі) використовуються різні методи:

- за фактичною собівартістю:

* за фактичною виробничої собівартості (з урахуванням загальногосподарських витрат);

* за неповною (скороченою) виробничої собівартості (без урахування загальногосподарських витрат);

- за обліковими цінами:

* за плановою (норматив-ною) виробничою собівартістю (з урахуванням загальногосподарських витрат)

* за скороченою планової виробничої собівартості (без урахування загальногосподарських витрат)

* за оптовими цінами реалізації

* за вільними відпускними цінами та тарифами

* за вільними ринковими (роздрібними) цінами та тарифами

Готова продукція відображається в бухгалтерському балансі за фактичною або нормативною (плановою) виробничою собівартістю. Таким чином, при формуванні облікової політики підприємства щодо бухгалтерського обліку готової продукції допускається вибір з наступних варіантів оцінки:

1) за фактичною собівартістю;

2) за нормативною чи плановою собівартістю;

3) за прямими статтями витрат (без урахування загальногосподарських витрат).

Досить часто на підприємствах виникає ситуація, коли складно оцінити фактичну собівартість готової продукції до моменту надходження її на склад, так як її фактичну собівартість можна розрахувати тільки після закінчення звітного періоду (місяця), а рух продукції відбувається щодня, тому для поточного необхідна умовна Оцінка продукції. Для зручності поточного обліку випуску продукції та надходження готової продукції складу застосовуються облікові ціни.

Наприкінці звітного періоду (місяця) облікова ціна готової продукції, що надійшла на склад, доводиться до фактичної собівартості шляхом розрахунку відсотка та суми відхилень:

Отн + Від

Відсоток відхилень = ------------------ х100%

О+П

де Отн - відхилення залишок готової продукції початку місяці;

Від - відхилення за продукцією, випущеної в поточному місяці;

Про - сума залишку готової продукції за обліковою ціною;

П - сума готової продукції, що надійшла протягом місяця, на склад за плановою собівартістю або іншою обліковою ціною.

Відхилення показують економію, коли фактична собівартість менша від облікової ціни, або перевитрата, якщо фактична собівартість виявилася більшою за облікову ціну. Відхилення враховуються на тих самих рахунках, що й готова продукція.

У разі перевитрати робляться додаткові записи на рахунках, при економії - сторнувальні записи.

Сума відхилень, що підлягають списанню

Вартість продукції за обліковою ціною (П)

Відсоток відхилення

Сума відхилень списується на ті ж рахунки, на які списана собівартість готової продукції за обліковими цінами:

Д-т 90-2 К-т 43 - збільшена собівартість готової продукції, якщо облікова ціна нижче фактичної собівартості.

Д-Т 90-2 К-т 43 - сторнована різниця між облікової ціною і собівартістю готової продукції (економія), якщо облікова ціна виявилася вищою за фактичну собівартість.

3. Синтетичний облік готової продукції

Для синтетичного обліку готової продукції використовується активний інвентарний рахунок 43 "Готова продукція". На цьому рахунку готова продукція враховується та відображається:

♦ за фактичною виробничою собівартістю;

♦за фактичною скороченою (цеховою) собівартістю (без загальногосподарських витрат);

♦за плановою (нормативною) виробничою собівартістю;

♦за плановою (нормативною) скороченою (цеховою) собівартістю.

Облік випуску готової продукції організується за одним із двох варіантів: з використанням рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" або без його використання. Вибраний варіант обліку вказується в обліковій політиці підприємства.

При першому варіанті, що є традиційним для нашої облікової практики, готову продукцію враховують на рахунку 43 "Готова продукція" за фактичною виробничою собівартістю. Проте аналітичний облік окремих видів готових виробів здійснюють, як правило, за обліковими цінами (плановою собівартістю, відпускними цінами та ін.) з виділенням відхилень фактичної собівартості готових виробів від їхньої вартості за обліковими цінами.

Протягом місяця оприбуткування готової продукції за обліковими цінами оформляють наступним бухгалтерським записом: Д Т 43 К Т 20.

Наприкінці місяця обчислюється фактична собівартість оприбуткованих протягом місяця готових виробів і визначаються відхилення фактичної собівартості виробів вартості їх за обліковими цінами. Виявлені відхилення у бухгалтерському обліку списують наступним записом: Д Т 43 К Т 20

Перевитрата списується додатковою проводкою, а економія - сторнувальною.

Якщо готова продукція повністю використовується на самому підприємстві, то її приходять за дебетом рахунка 10 "Матеріали" із кредиту рахунка 20 "Основне виробництво".

Готові вироби, придбані для комплектації (вартість яких не включається до собівартості продукції підприємства) або як товари для продажу, враховуються на рахунку 41 "Товари".

При другому варіантісинтетичний облік готової продукції на рахунку 43 "Готова продукція" ведеться за нормативною (плановою) собівартістю. І тут обліку випуску продукції застосовується рахунок 40 " Випуск продукції (робіт, послуг) " . За своїм змістом цей рахунок є активно-пасивним, оскільки на ньому наприкінці місяця визначаються як позитивні, так і негативні відхилення між нормативною (плановою) та фактичною собівартістю виробів. Однак, за прийнятою обліковою практикою цей рахунок на кінець місяця залишку не повинен мати.

По дебету рахунки 40 " Випуск продукції (робіт, послуг) " відбивають фактичну собівартість виробів, а, по кредиту — нормативну чи планову собівартість.

Протягом місяця на нормативну (планову) собівартість готових виробів у бухгалтерському обліку виробляють наступний запис: Д Т 43 К Т 40.

Наприкінці місяця визначається фактична собівартість випущених із виробництва готових виробів. Її у бухгалтерському обліку списують наступним записом: Д Т 40 К Т 20.

Шляхом зіставлення дебетових і кредитових оборотів за рахунком 40 " Випуск продукції (робіт, послуг) " протягом місяця визначають відхилення фактичної собівартості продукції від її нормативної чи планової собівартості. Виявлені відхилення у бухгалтерському обліку списуються наступним записом: Д Т 90 К Т 40.

При цьому перевищення фактичної собівартості продукції над нормативною (плановою) списують додатковою проводкою, а економію - сторнувальною.

Щомісяця рахунок 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" закривається, тому залишку початку наступного місяця не має.

Використання рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" в обліковій практиці має як позитивні, так і негативні сторони. При застосуванні цього рахунку відпадає необхідність у складанні окремих трудомістких розрахунків відхилень фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами за випущеною, відвантаженою та реалізованою продукцією, оскільки виявлені відхилення по готових виробах одразу списуються на рахунок 90 "Продажі". Однак цей варіант дозволяє отримати реальну собівартість реалізованої продукції тільки в тому випадку, коли продукція випущена та реалізована в тому самому місяці. Якщо ж частина продукції залишається початку місяця складі, а що відносяться до неї відхилення фактичної собівартості від нормативної (планової) списуються реалізацію продукції, то обчислення фактичної виробничої собівартості реалізованої продукції і на визначення фінансового результату від можуть виявитися неточными.

Використання у практиці роботи виробничих підприємств категорії нормативної собівартості наближає вітчизняну систему обліку витрат та калькулювання собівартості продукції до міжнародної прийнятої системи обліку "стандарт-кіст", основні переваги якої полягають у наступному:

♦можливість контролю за витратами шляхом складання нормативних калькуляцій;

♦ можливість контролю витрат шляхом зіставлення фактичних значень із нормативними;

♦ можливість виявлення та аналізу місць, причин і винуватців відхилень фактичних витрат від нормативних;

♦можливість вживання оперативних заходів у процесі виробництва, а не лише наприкінці звітного періоду та ін.

До недоліків цієї системи можна віднести збільшення трудомісткості обліково-обчислювальних робіт, необхідність організації обліку як у межах норм витрат, так і за відхиленнями від них, запровадження спеціальних рахунків відхилень та ін.

Як було зазначено, готова продукція в обліку та звітності може відображатися за скороченою (цеховою) фактичною або нормативною (плановою) собівартістю. У цьому випадку в собівартість готової продукції включають як прямі умовно-змінні витрати (сировину та матеріали, витрати на оплату праці виробничих робітників та ін), так і непрямі умовно-змінні витрати (витрати з експлуатації виробничих машин та обладнання, загальновиробничі витрати). Загальногосподарські витрати, як такі, що не мають прямого відношення до виробничого процесу, минаючи рахунок 20 "Основне виробництво", списуються на рахунок 90 "Продажі".

Отже, незавершене виробництво, готова продукція та товари відвантажені в обліку та звітності відображатимуться за неповною (скороченою) собівартістю.

У бухгалтерському обліку оприбуткування готової продукції за скороченою (цеховою) собівартістю відображається аналогічно до обліку оприбуткування готової продукції з виробничої собівартості.

При використанні у практиці роботи підприємств методики обліку готової продукції за скороченою (цеховою) фактичною або нормативною собівартістю вітчизняна система обліку витрат та калькулювання собівартості продукції стає близькою до системи обліку "директ-кіст", що широко використовується в країнах з розвиненою ринковою економікою.

4. Документальне оформлення випуску готової продукції

Усі операції з руху (надходження, переміщення, продаж) готової продукції повинні оформлятися первинними документами. Готова продукція здається з виробництва на склад на підставі приймально-здавальних накладних, актів, специфікацій та інших аналогічних документів, що виписуються у двох примірниках. Один екземпляр документа призначений для здавача готової продукції, інший залишається на складі. На готову продукцію, що надійшла на склад, заводиться картка складського обліку.

Якщо продукція виготовляється за разовим замовленням, то накладної перераховуються вироби, які входять у замовлення, і номер договору чи листи, яким виконується дане замовлення. При виготовленні складної та багатокомплектної продукції, замість накладної складається прийом-даний акт. У ньому вказуються найменування виробі, кількість, вартість, а також зазначається, що виготовлені вироби закінчені виробництвом, повністю укомплектовані, відповідають технічним умовам (умовам договору) і, згідно з актами технічного приймання, в остаточно готовому та упакованому вигляді прийняті технічним контролем і здані на склад. Якщо договором передбачено участь у прийомі продукції представника замовника, то здаточна накладна або здавач також підписується їм.

У масовому виробництві на багатьох підприємствах готову продукцію передають із цеху на склад багаторазово протягом зміни. У цьому випадку крім накладної застосовується приймально-здавальна відомість. Кожне надходження готових виробів складу фіксується в здавальній відомості. По закінченні зміни підраховується загальна кількість прийнятих виробів і оформляється приймально-здавальна накладна. Прийомо-здатні відомості залишаються на складі, а здавальні накладні, як і в інших випадках, використовуються для ведення бухгалтерського обліку, записів у накопичувальних зведеннях, регістрах синтетичного і аналітичного обліку. На облік готової продукції поширюються всі основні положення з обліку матеріально-виробничих запасів. Зокрема, облік готової продукції складах здійснюється у тому порядку, як і з обліку матеріалів.

Для зберігання готової продукції створюються, як правило, окремі склади готової продукції. Виняток допускається для великогабаритних виробів та іншої продукції, здача на склад яких утруднена з технічних причин. Вони можуть прийматися представником покупця (замовника) на місці виготовлення, комплектації або складання або відвантажуватися безпосередньо з цих місць.

Передача готової продукції торговельний підрозділ організації оформляється вимогою-накладной. При продажу готової продукції через "структурне підрозділ" (магазин, торговий дім, павільйон) виробничі організації можуть використовувати такі первинні документи: «Товарний звіт» і «Відомість руху готової продукції». Період, за який складається товарний звіт не повинен перевищувати 1 календарний місяць.

До товарного звіту додається «Відомість руху готової продукції та товарів», в якій відображаються прихід і витрата готової продукції та товарів», із зазначенням їх найменувань, номенклатурних номерів, одиниці виміру, кількості, ціни та суми за продажними цінами (включаючи податок на додану вартість). У відомості вказуються підсумкові суми окремо за приходом та витратою.

Готова продукція в основному призначена для реалізації на бік, але частина її може бути спрямована на власні потреби, у тому числі на капітальне будівництво, для обслуговуючих виробництвта господарств, на інші господарські потреби. Такі матеріальні цінності припадають за фактичною виробничою собівартістю в дебет відповідних рахунків з обліку матеріальних цінностей(залежно від їх подальшого призначення) з кредиту рахунки 43 «Готова продукція».

У бухгалтерському обліку можуть бути зроблені такі проводки (залежно від того, навіщо буде використовуватися продукція): Д-т 08, 10,23,25,26,28 К-т 43.

Підставою для відпустки готової продукції покупцям, (замовникам) є розпорядження керівника організації або уповноваженої ним особи, а також договір з покупцем.

Облік готової продукції складіорганізується за оперативно-бухгалтерським (сальдовим методом) аналогічно обліку матеріалів. Кожному виду виробів надається номенклатурний номер.

Готова продукція, як правило, має бути здана на склад у підзвіт матеріально відповідальній особі. Крупногабаритні вироби та продукція, які не можуть бути здані на склад, приймаються представником замовника на місці виготовлення, комплектації та збирання.

Для обліку готової продукції на кожен номенклатурний номер виробів відкривається картка складського обліку або картка обліку матеріалів (форма № М-17).

У міру надходження і відпуску готових виробів класник на основі відповідних документів записує у картках кількість цінностей у графи «прихід» і «витрата» і розраховує залишок після кожного запису.

Бухгалтер повинен щодня забирати зі складу документи за минулу добу (накази-накладні, товарно-транспортні накладні). Вибірково перевіряє записи у картках складського обліку. Залишки готової продукції періодично інвентаризують.

Наприкінці місяця на підставі карток складського обліку комірник заповнює відомість обліку залишків готових виробів у розрізі номенклатурних номерів і передає її в бухгалтерію для звірки залишків за обліковими цінами.

На автоматизованих складах дані про прихід та витрату готової продукції вводяться оперативно в комп'ютер. Щодня складаються оборотні відомості обліку випуску з виробництва та руху готової продукції за складами.

5. Інвентаризація готової продукції

Інвентаризація готової продукції - це інвентаризація виробів, виконаних за певними стандартами, що пройшли всі стадії виробничого процесу та необхідні випробування.

При інвентаризації перевіряється наявність готової продукції складі (зокрема псування, недостача, надлишки, залишки чи залежалі вироби), достовірність даних щодо відвантаженої продукції, розрахунки з покупцями тощо.

Основне завдання інвентаризації – перевірка достовірності облікових даних та фактичної наявності готової продукції.

Інвентаризація проводиться щонайменше рази на рік, і то, можливо ініціативної, тобто. порядок та строк проведення встановлюється керівником організації та обов'язковою.

Для інвентаризації наказом чи розпорядженням директора підприємства призначається постійна комісія, до складу якої входять керівні посадові особи організації, бухгалтери, інженери, економісти, і навіть представники незалежних аудиторських компаній.

Інвентаризаційна комісія має забезпечити повноту та точність усіх даних про готову продукцію, результати перевірки можуть визнатися недійсними за відсутності хоча б одного члена комісії. До початку перевірки до інвентаризаційної комісії подаються останні прибуткові та видаткові документи. У процесі інвентаризації усі отримані відомості записуються в інвентаризаційні описи та акти, у цих документах не допускається залишати незаповнені рядки (незаповнені рядки прокреслюються). На кожному аркуші документа потрібна наявність підпису всіх матеріально відповідальних осіб та членів комісії. Для підтвердження перевірки комісією майна, а також про відсутність до членів комісії будь-яких претензій наприкінці кожного опису необхідна розписка від матеріально відповідальних осіб.

При проведенні інвентаризації фактичну наявність готової продукції перевіряють шляхом перерахунку кількості, зважування, перевірки комплектності виробів, сорту, а також інших показників, що характеризують якість продукції.

Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю продукції та даними обліку відображаються відповідно до ст.12 Закону №129-ФЗ:

Надлишки майна припадають, їх сума зараховується на фінансові результати організації дебетують рахунки 43 «Готова продукція» та 41 «Товари», кредитують рахунок 91 «Інші доходи та витрати»;

Нестача і псування майна у межах норми належить до витрат виробництва чи звернення, понад норми втрат відноситься на винних осіб.

* надлишки по пересортиці приймаються до обліку на рахунки 43 або 41 з кредиту рахунку 94 «Нестачі та втрати від псування цінностей».

* виявлені недостачі, втрати, розкрадання готової продукції і на товарів списують за врахованими цінами з кредиту рахунків 43 і 41 в дебет рахунки 94.

Параметри дослідження:

Вид дослідження	науково-дослідна робота
Тема	бухгалтерський облік виробництва та продажу готової продукції та шляхи його вдосконалення
Об'єм, сторінок	42
Об'єм без урахування додатків, сторінок	34
Малюнок	7
Таблиць	7
Додатків	7
Джерел	23
Оформлення	інтервал 1,5, розмір шрифру 14 Times New Roman
Захист	червень 2018 р.

У даній статті представлена частина науково- дослідницької роботи. За всіма параметрами дана робота може бути легко перетрансформована курсову роботу.

Вступ 3
1. Теоретичні аспекти бухгалтерського обліку виробництва та продажу готової продукції 5
1.1. Поняття та сутність готової продукції 5
1.2. Порядок бухгалтерського обліку руху готової продукції 8
2. Організація бухгалтерського обліку руху готової продукції ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський» 14
2.1. Організаційно-економічна характеристика ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський» 14
2.2. Організація бухгалтерського обліку руху готової продукції в ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський» 21
3. Напрями вдосконалення обліку готової продукції ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський» 26
Висновок 30
Список використаних джерел 32
Додатки 35

Вступ

Важливим завданням будь-якої організації промислового характеру задоволення попиту населення необхідної продукцій. p align="justify"> При формуванні в організації товарного асортименту необхідно обов'язково вивчати і враховувати даний фактор. Саме тому правильне планування випуску готової продукції дозволить організації отримати найкращий економічний ефект у вигляді прибутку.
Актуальність обліку готової продукції полягає в тому, що результатом діяльності будь-якої промислової організації є продукція, обсяг випуску та реалізації якої є основним показником, що характеризує діяльність організації. Основне значення надається обсягу продажу продукції як найважливішого економічного показника роботи, що визначає стабільність та доцільність діяльності організації. Таким чином, правильний та достовірний облік готової продукції передбачає також планування обсягів виробництва, щоб забезпечити безперервну роботу випуску та реалізації продукції, а також покращити макроекономічні показники регіону та країни загалом.
Метою даної є оцінка організації обліку готової продукції. Виходячи з цього, можна визначити завдання, необхідні для досягнення мети:
- розглянути загалом поняття «готової продукції» та її економічну сутність;
- вивчити методи оцінки випуску та списання готової продукції та відображення її руху на рахунках бухгалтерського обліку;
- дослідити організацію бухгалтерського обліку у ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський»;
- провести оцінку організації бухгалтерського обліку готової продукції ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський»;
- розробити напрями вдосконалення бухгалтерського обліку готової продукції ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський».
Предмет дослідження – методологія бухгалтерського обліку руху готової продукції. Об'єкт дослідження – система бухгалтерського обліку руху готової продукції ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський».
У процесі підготовки та написання дослідницької роботи було застосовано сукупність методів економіко-статистичного аналізу, методи спостереження, узагальнення та описи, методи аналізу та синтезу економічної інформації, концепції різних шкіл бухгалтерського фінансового обліку. Основою оптимізації обліку готової продукції послужила методика вибіркового аудиту та рекомендації заходів на основі виявлених помилок обліку.
Інформаційну базу дослідження склали облікова політика з метою бухгалтерського обліку, договірна документація, первинні облікові документи, регістри аналітичного та синтетичного обліку, бухгалтерська фінансова звітність ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський» за 2015-2017 роки.

Висновок

Результатом діяльності будь-якого підприємства є випуск готової продукції, виконання робіт чи надання послуг. Адже саме завдяки цьому вони й одержують свій основний дохід. Але щоб отримати цей прибуток, необхідно передусім правильно організувати бухгалтерський облік. Тому тема обліку готової продукції та її реалізації завжди була та є актуальною.
На відміну від виконаних робіт та наданих послуг, готова продукція виділяється у самостійний об'єкт обліку у зв'язку з тим, що при виробництві продукції момент завершення процесу виробництва та момент реалізації мають розрив у часі.
Вивчивши дані літературних джерел, актів нормативної та законодавчої бази РФ у сфері питань економіко-правового характеру в частині обліку готової продукції на підприємствах слід зазначити, що виробництво, надходження, рух та реалізація готової продукції кожного підприємства повинні бути своєчасно та коректно документально оформлені та відображені на рахунках бухгалтерського обліку підприємства відповідно до правил закріплених в обліковій політиці підприємства, що розробляється та затверджується на підприємстві щорічно.
У роботі вивчено організаційно-правові основи діяльності ЗАТ «ТДБ», зокрема досліджено облікову політику щодо обліку готової продукції. За аналізований період спостерігається зростання виручки від організації за рахунок збільшення обсягу проданої продукції внаслідок зростання попиту з боку внутрішніх покупців, а також клієнтів з країн ближнього зарубіжжя та Китаю. Собівартість у своїй зростає трохи меншими темпами, що зумовлює зниження издержкоемкости продукції. Внаслідок чого прибуток від продажів збільшився. У 2016-2017 роках. організація зуміла оптимізувати витрати за рахунок чого одержала додатковий прибуток. Положення облікової політики ТОВ «ФОМ на 2017 р. з метою бухгалтерського обліку щодо готової продукції повною мірою відповідають фактичному обліку.
Готова продукція в ЗАТ «ТДБ» надходить з виробництва на склад на підставі приймальних накладних, актів, специфікацій та інших аналогічних документів, що виписуються у 2-х примірниках. Відпустка готової продукції покупцям оформляється накладними. Підставою для виписки накладних є розпорядження керівника організації чи уповноваженої особи, і навіть договір із покупцем (замовником).
У ході проведення дослідження було виділено такі проблеми внутрішнього контролю у ЗАТ «ТДБ»:
- багаторазове повторення та відсутність розподілу обов'язків;
- дозвіл деяких господарських операційта недостатній контроль;
- відсутність необхідного контролю при оформленні та складанні господарських договорів;
- не коректний та неефективний контроль;
- Порушення порядку контролю посадовими особами організації;
- Порушення системи обліку працівниками, відповідальними за підготовку первинної документації;
- фальшування бухгалтерських записів.
З метою досягнення найточнішого і коректного віднесення витрат у складі собівартості і повного, всебічного контролю над процесом виготовлення продукції було б цілком раціонально відбивати інформацію про зміни у встановленні собівартості у бухгалтерському обліку. Ведення управлінського обліку дозволило б підприємству підвищити ефективність виробничої діяльності.

Табличний та графічний матеріал

Таблиці
Таблиця 1 - Способи оцінки готової продукції в організаціях
Таблиця 2 - Кореспонденція рахунків обліку руху готової продукції
Таблиця 3 – Динаміка основних економічних показників діяльності ЗАТ «ТДБ» за 2015-2017 роки.
Таблиця 4 – Аналіз складу та структури готової продукції ЗАТ «ТДБ» за 2015-2017 роки.
Таблиця 5 - Аналіз динаміки статей собівартості готової продукції ЗАТ «ТДБ» за 2015-2017 роки.
Таблиця 6 – Формування собівартості готової продукції у ЗАТ «ТДБ» у січні 2017 року
Таблиця 7 – Кореспонденція рахунків щодо реалізації продукції ЗАТ «ТДБ» у січні 2017 року

Ілюстрації
Рисунок 1 – Оцінка готової продукції під час вибуття
Рисунок 2 – Схема обліку готової продукції
Рисунок 3 – Організаційна структура ЗАТ «ТДБ»
Рисунок 4 – Динаміка основних фінансових результатів ЗАТ «ТДБ» у 2015-2017 рр., тис. рублів
Рисунок 5 – Структура товарної продукції ЗАТ «ТДБ» у 2015-2017 рр., %
Рисунок 6 – Динаміка статей собівартості ЗАТ «ТДБ» у 2015-2017 рр., тис. рублів
Рисунок 7 – Структура бухгалтерії ЗАТ "ТДБ"

Програми
Додаток 1 Фрагмент бухгалтерського балансу ЗАТ «Торгівельний Дім «Бабаєвський» на 31 грудня 2017 року, тис. руб.
Додаток 2 Фрагмент звіту про фінансові результати ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський» за 2017 рік, тис. руб.
Додаток 3 Характеристика бухгалтерського обліку у ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський»
Додаток 4 Вимога-накладна в ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський»
Додаток 5 Накладна на передачу готової продукції до місць зберігання ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський»
Додаток 6 Товарна накладна на постачання готової продукції ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський»
Додаток 7 Рахунок-фактура на постачання готової продукції ЗАТ «Торговий Дім «Бабаєвський»

Цю роботу Ви можете використовувати як зразок під час підготовки власного дослідження. Щоб придбати (купити) роботу, зв'яжіться з автором за адресою електронної пошти Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. У вас має бути включений JavaScript для перегляду.. Інші доступні способи зв'язку вказані у розділі

Основна особливість, що відрізняє облік готової продукції від обліку робіт та послуг, полягає в тому, що облікові процедури охоплюють як мінімум три етапи процесу виробництва та реалізації продукції: її оприбуткування після завершення виробничого циклу та здавання на склад, зберігання на складі готової продукції, відпустка покупцям .

Результати виконаних робіт та наданих послуг із складського обліку не проходять, а списуються безпосередньо на рахунки обліку продажів та дебіторської заборгованості у міру передачі цих робіт та послуг замовникам (при оформленні акта приймання виконаних робіт чи іншого аналогічного документа).

Від обраного організацією чи підприємством методу оцінки готової продукції залежать багато показників діяльності підприємства, головним у тому числі є сума оподатковуваної виручки , отже, і величина чистий прибуток , яку отримає організація після сплати всіх податків і зборів.

Основним документом, що регулює методику обліку готової продукції, є Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-виробничих запасів» ПБУ 5/01, затверджене наказом Мінфіну Росії від 9 червня 2001 р. № 44н.

Бухгалтер, що займається врахуванням готової продукції та її реалізації, повинен знати основні положення наступних законодавчих та нормативних актів:

Цивільного кодексуРосійської Федерації - у частині регулювання питань, господарських договорів купівлі-продажу, постачання, і навіть претензійної роботи;
Податкового кодексу Російської Федерації - у частині формування податкової бази з податку на прибуток, розрахунків з бюджетом з ПДВ, податкових зобов'язань у зв'язку з використанням негрошових форм розрахунків із працівниками з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО);
Методичних вказівок щодо інвентаризації майна та фінансових зобов'язань, затверджених наказом Мінфіну Росії 08.11.2010 р № 142н;
Витрати організації» ПБУ 10/99, затвердженого наказом Мінфіну Росії від 6 травня 1999 № 33 н;
Положення з бухгалтерського обліку «Облік розрахунків з податку прибуток» ПБУ 18/02, затвердженого наказом Мінфіну Росії від 19 листопада 2002 р. № 114н.

Готова продукція - це вироби та напівфабрикати, що повністю закінчені обробкою, відповідні чинним стандартам або затвердженим технічним умовам, прийняті на склад або замовником.

Готова продукція в основному призначена для реалізації на бік, але її частина може використовуватися на самому підприємстві. Вартість обладнання, інструменту та пристроїв, виготовлених для власних потреб, включається в обсяг продукції після їх зарахування до складу основних засобів підприємства.

Відповідно до нормативних документів завданнями обліку готової продукції є:

Формування фактичної собівартості готової продукції у вигляді організації бухгалтерського обліку витрат із її творенню.
Своєчасне документальне оформлення операцій та забезпечення достовірних даних щодо надходження та відпуску продукції.
Контроль за збереженням готової продукції у місцях її зберігання та на всіх етапах її руху,
Контроль над виконанням встановлених організацією норм запасів , які забезпечують безперебійний випускати продукцію (виконання робіт, надання послуг).
Проведення аналізу ефективності використання готової продукції та використання результатів аналізу для прийняття управлінських рішень.

Передача готової продукції торговельний підрозділ організації оформляється вимогою-накладной. При продажу готової продукції через структурний підрозділ (магазин, торговий дім, павільйон) виробничі організації можуть використовувати такі первинні документи: товарний звіт та відомість руху готової продукції. Період, за який складається товарний звіт, не повинен перевищувати 1 календарний місяць.

До товарного звіту додається «Відомість руху готової продукції та товарів», в якій відображаються прихід та витрата готової продукції та товарів», із зазначенням їх найменувань, номенклатурних номерів, одиниці виміру, кількості, ціни та суми за продажними цінами (включаючи податок на додану вартість ). У відомості зазначаються підсумкові суми окремо після приходу та витрати

Готова продукція в основному призначена для реалізації на бік, але частина її може бути спрямована на власні потреби., у тому числі на капітальне будівництво, для обслуговуючих виробництв. Відпустку зі складу готової продукції на власні потреби організації можна оформляти вимогою-накладною (ф. № М-11)

Підставою для відпустки готової продукції покупцям (замовникам) є розпорядження, наказ керівника організації чи уповноваженої ним особи, і навіть договір із покупцем. Порядок документального оформлення відвантаження продукції розглянуто далі.

Облік готової продукції на складах

Облік готової продукції складі організується по оперативно-бухгалтерському (сальдовому методу) аналогічно обліку матеріалів. Кожному виду виробів надається номенклатурний номер.

Готова продукція, як правило, повинна бути здана на склад у підзвіт матеріально відповідальній особі Великогабаритні вироби та продукція, які не можуть бути здані на склад, приймаються представником замовника на місці виготовлення, комплектації та збирання.

Для складського обліку готової продукції застосовується картка обліку матеріалів (форма № М-17). Картка застосовується для обліку руху готової продукції за кожним її найменуванням, видом, сортом розміру та іншими характеристиками.

Картка заповнюється на кожен номенклатурний номер готової продукції та ведеться матеріально-відповідальною особою - завідувачем складом або комірником.

Поряд із такими реквізитами, як номер складу, найменування готової продукції, сорт, артикул, марка, розмір, номенклатурний номер, одиниця виміру, що заповнюються при відкритті картки, у картці вказується облікова ціна готової продукції.

Записи у картках складського обліку виробляються виходячи з первинних прибутково-витратних документів у день здійснення операції. При отриманні готової продукції від підрозділу-виробника вказується дата отримання, найменування та номер документа, а також найменування здавача. Залишки у картках за наявності операцій виводяться щодня. Наприкінці місяця визначаються підсумки оборотів з приходу та витрати, і виводиться залишок. Потім складаються оборотні чи сальдові відомості готової продукції, які передаються у бухгалтерію реалізації кількісного і вартісного обліку готової продукції складах.

Великі виробничі організації зберігання матеріальних цінностей, зокрема готової продукції, створюють спеціалізовані склади. Організації, які мають власних складів, вдаються за допомогою професійних зберігачів і зберігають цінності на товарних складах, оформляючи у своїй накладну передачу готової продукції місця зберігання (форма № MX-18).

Якщо при прийманні продукції виявлено шлюб, то продукція підлягає поверненню Оформлення повернення бракованої готової продукції слід оформляти вимогою накладної форми № М-11.

Бухгалтер повинен щодня забирати зі складу документи за добу (накази-накладні, транспортні накладні). Вибірково перевірити записи у картках складського обліку. Залишки готової продукції періодично інвентаризують.

Відвантаження готової продукції

Готові вироби, які відпущені зі складу покупцю чи замовнику, але не оплачені ним, вважаються відвантаженою продукцією. Моментом відвантаження вважається дата документа, що засвідчує факт вантажу до перевезення транспортною організацією.

Д-т 90 К-т 99 - 70169 руб. (Прибуток). (307 000 – (46 831 + 200 000 – 20 000 + 10 000)) руб.

Облік та розподіл витрат на продаж

До витрат за продаж (комерційним, внепроизводственным) відносять витрати на збуті продукції, оплачуваної постачальником .

До складу витрат на продаж включають:

витрати на тару та упаковку виробів на складах готової продукції;
витрати на транспортування продукції;
витрати на рекламу;
інші витрати на збуті.

Положення бухгалтерського обліку «Доходи організації» (ПБУ 9/99) визначає поняття реалізації та визнання доходів від реалізації товарів (робіт, послуг).

Під реалізацією товарів, робіт чи послуг організацією розуміється передача на возмездной основі (зокрема обмін товарами, роботами чи послугами) права власності на товари, і навіть результатів виконаних робіт чи надання послуг однією особою іншій особі (ст. 39 НК РФ).

Реалізація продукції (робіт, послуг) провадиться організаціями за такими цінами:

за вільними відпускними цінами та тарифами, збільшеними на суму ПДВ;
за державними регульованими оптовими цінами та тарифами, збільшеними на суму ПДВ;
за державними регульованими роздрібними цінами (за вирахуванням торгових знижок) і тарифами, що включають ПДВ.

При обліку продукції за фактичною виробничою собівартістю виконуються записи за рахунками бухгалтерського обліку 20 «Основне виробництво», 43 «Готова продукція», 45 «Товари відвантажені», 90 «Продажі»,

62 «Розрахунки з покупцями та замовниками» залежно від обраного методу відображення продажу продукції у бухгалтерському обліку:

1) при обліку реалізації продукції принаймні оплати покупцем розрахункових документів (у разі, якщо у договорі поставки продукції встановлено, що перехід права власності на неї відбувається лише після оплати продукції покупцем):

Д-т 45 К-т 43 - відвантажено готову продукцію покупцю;
Д-т 62 К-т 90 - відбито виторг від продажу;
Д-т 90 К-т 68 - нарахований ПДВ від виторгу після відвантаження;
Д-т 51 К-т 62 – отримані гроші від покупців;
Д-т 90 К-т 45 - списано фактичну виробничу собівартість відвантаженої продукції;

2) при обліку реалізації продукції в міру відвантаження та пред'явлення розрахункових документів покупцю:

Д-т 43 К-т 20 - оприбуткована готова продукція складу по фактичної виробничої собівартості;
Д-т 62 К-т 90 - відвантажено готову продукцію та пред'явлено покупцю розрахункові документи за продажною ціною;
Д-т 90 К-т 68 – нарахований ПДВ після відвантаження;
Д-т 90 К-т 43 - списано фактичну виробничу собівартість відвантаженої продукції;
Д-т 51 К-т 62 – оплачена відвантажена продукція.

На склад АТ «Комфорт», що займається виробництвом кухонних меблів, Надійшло 10 кухонних гарнітурів «Анюта», фактична виробнича собівартість яких становить 30 000 руб., У бухгалтерії виробляється проводка: Д-т 43 К-т 20 - 300 000 руб.

Організація уклала з меблевим магазином договір про продаж десяти гарнітурів. Відповідно до договору, право власності на гарнітури переходить до покупця після їхнього відвантаження. Відвантаживши гарнітури зі складу, бухгалтерія робить запис:

Д-т 90/2 К-т 43 – 300 000 руб. - за фактичною виробничою собівартістю.

Д-т 62 К-т 90/1 – 531 000 руб. - нараховано виторг після відвантаження продукції.

На розрахунковий рахунок АТ «Комфорт» за продані гарнітури надійшли кошти ((фактична виробнича собівартість + 50% націнка) + 18% ПДВ): Д-т 51 К-т 62 – 531 000 руб. (300000 + 150000 + 81000).

Нараховано ПДВ за продані гарнітури після відвантаження:

Д-т 90/3 К-т 68 – 81 000 руб.

Наприкінці місяця (звітного періоду) визначаються фінансові результати:

Д-т 90/9 К-т 99 – 150 000 руб. (Прибуток)

При встановленні відпускних цін та укладанні договорів вказується франко-місце, тобто за чий рахунок провадиться оплата витрат з доставки продукції від постачальника до покупця. Наприклад, франко-станція призначення означає, що витрати на доставку продукції покупцю оплачує постачальник і вони входять у відпускну ціну. Франко-станція відправлення означає, що постачальник оплачує витрати лише до завантаження готової продукції вагони. Всі інші витрати на перевезення готової продукції повинні оплачуватись покупцем.

Документи з обліку продажу

Підставою для відвантаження готової продукції покупцям або відпустки зі складу служать накази-накладні відділу маркетингу організації, до яких включено два документи: наказ складу та накладна на відпустку.

Накладна або інший аналогічний документ виписується на складі готової продукції в 4-х примірниках, які передаються до бухгалтерії для реєстрації в журналі реєстрації накладних на відпустку готової продукції та підпису їх головним бухгалтером або іншою уповноваженою особою.

Підписані накладні передаються у відділ збуту або інший аналогічний підрозділ, де один екземпляр накладної залишається у матеріально-відповідальної особи (комірника) як виправдувальний документ на відпустку продукції, другий служить для виписки платіжної вимоги для розрахунків із покупцем через банк та рахунки-фактури. У рахунку-фактурі вказується асортимент, кількість, продажна ціна, вартість тари, залізничний тариф, що оплачується покупцем. Два екземпляри, що залишилися, передаються покупцеві (замовнику) готової продукції. При вивезенні готової продукції через прохідну один екземпляр (четвертий) залишається у службі охорони, один екземпляр (третій) залишається у покупця (замовника) як супровідний документ на готову продукцію.

Служба охорони реєструє накладні у журналі реєстрації вантажів і передає їх у бухгалтерію за описом, де робляться позначки про вивезення продукції журналі реєстрації накладних на вивезення (продаж) готової продукції.

Бухгалтерія спільно з відділом збуту, службою охорони та іншими підрозділами, систематично здійснює звірку даних про відпущену зі складу продукції з даними про їх фактичне вивезення, зіставляючи дані журналу реєстрації накладних на відпустку готової продукції з накладними.

Нерідко виробничі організації відпустку готової продукції зі складу оформляють із застосуванням товарної накладної (ф. № Торг 12)

Накладна складається у двох примірниках: перший залишається в організації, що здає товарно-матеріальні цінності, і є підставою для їх списання, а другий передається в організацію, яка отримує цінності та є підставою для прийняття цінностей на облік.

З 2012 року всі компанії мають застосовувати нові рахунки-фактури. Їх форму та правила заповнення Уряд РФ затвердив постановою від 26.12.2011 р. № 1137. Цим же документом затверджено обов'язкову форму журналу обліку рахунків-фактур. Журнал є податковим регістром. Одне з важливих правил: коригувальні та виправлені рахунки-фактури враховують у журналі поряд зі звичайними, загалом порядку, а не відокремлено. За відсутності даного журналу або похибок у ньому, не можна прийняти ПДВ до відшкодування з бюджету.

Рахунок-фактура - це документ суворо встановленого зразка, який виписується продавцем покупцю після відпустки товару, виконання робіт або надання послуг у двох примірниках та є підставою для прийняття до відрахування або відшкодування податку на додану вартість. Відповідно до ст. 169 НК РФ платник податків зобов'язаний складати рахунки-фактури та вести на їх основі журнали обліку отриманих та виставлених рахунків-фактур, книги покупок та продажів.

У новій формі рахунку-фактури додано рядок «Виправлення», який заповнюється у разі виявлення помилки у початковій версії документа та створенні виправленого екземпляра. При отриманні виправленого рахунку-фактури потрібно анулювати у книзі покупок колишній запис, для цього необхідно повторити дані зі знаком «мінус», а після цього зареєструвати в книзі покупок новий рахунок-фактуру. Рахунок-фактуру має підписувати керівник організації, головний бухгалтерабо індивідуальний підприємець.

Рахунки-фактури, складені продавцем, реєструються у книжці продажів. Вони мають складатися щодо всіх товарів (робіт, послуг), що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі за ставкою 0% та звільнених від оподаткування. Після відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) в рахунок вже отриманих платежів у книзі продажів роблять коригувальний запис, який зменшує раніше нараховану суму податку. Одночасно з цим постачальник виписує рахунок-фактуру (у двох примірниках) на фактичне відвантаження та записує його до книги продажів. Дані платіжних вимог щоденно записуються у відомості обліку реалізації продукції (робіт, послуг).

Визначення фінансового результату від продажу

Продаж продукції здійснюється відповідно до укладених договорів з покупцями (замовниками). Метою відображення господарських операцій із продажу на рахунках бухгалтерського обліку є визначення фінансового результату від продажу продукції (робіт, послуг). По закінченні кожного місяця визначають фінансовий результат (прибуток або збиток) від продажу на підставі документів, що підтверджують продаж продукції (робіт, послуг).

Фінансовий результат від продажу продукції (робіт, послуг) визначається на рахунку 90 «Продаж». Рахунок активно-пасивний, не сальдовий, балансовий.

На рахунку 90 як по дебету, так і по кредиту відображається той самий обсяг продажу, але в різних оцінках: за кредитом - за цінами продажу (вільними, договірними тощо), включаючи ПДВ та акцизи, за дебетом - за повної собівартості, включаючи витрати на продаж, ПДВ, акцизи та інші обов'язкові платежі.

Операції на рахунку 90 відображаються при визнанні у бухгалтерському обліку виручки від продажу в момент переходу прав власності на продукцію, що встановлений у договорі та закріплений в обліковій політиці організації.

Схема визначення фінансового результату

[Сума виручки від продажів (кредитовий оборот за місяць за рахунком 90/1)] - [Собівартість продажів (сумарний дебетовий оборот за рахунками 90/2, 90/3, 90/4, 90/5)] = [Фінансовий результат (прибуток або збиток)]

Планом рахунків передбачено також можливість ведення обліку за рахунком 90 «Продажі» з використанням спеціальних субрахунків:

90/1 "Виручка" - для обліку надходжень активів, що визнаються виручкою;
90/2 «Собівартість продажів» - для врахування собівартості продажів;
90/3 "Податок на додану вартість" - для обліку сум ПДВ, що належать до отримання від покупця (замовника);
90/4 "Акцизи" - для обліку сум акцизів, включених у ціну проданої продукції (товарів);
90/5 «Експортні мита» - для обліку сум експортного мита;
90/9 «Прибуток/збиток від продажу» - виявлення фінансового результату (прибуток чи збиток) від продажу за звітний місяць.

При використанні зазначених субрахунків облік операції з формування доходів та витрат від звичайних видів діяльності здійснюватиметься таким чином:

записи за субрахунками 90/1 «Виручка», 90/2 «Собовартість продажів», 90/3 «Податок на додану вартість», 90/4 «Акцизи», 90/5 «Експортні мита» ведуть протягом року;
фінансовий результат від продажів за звітний місяць визначається шляхом зіставлення сукупного дебетового обороту за субрахунками 90/2 «Собовартість продажів», 90/3 «Податок на додану вартість», 90/4 «Акцизи», 90/5 «Експортні мита» та кредитового обороту - по субрахунку 90/1 "Виручка";
щомісячно заключними оборотами фінансовий результат від продажів списується з субрахунку 90/9 «Прибуток/збиток від продажу» на рахунок 99 «Прибутки та збитки»;
синтетичний рахунок 90 «Продаж» сальдо на звітну дату не має;
після закінчення звітного року всі субрахунки, відкриті до рахунку 90 «Продажі» (крім субрахунку 90/9 «Прибуток/збиток від продажу»), закриваються внутрішніми записами на рахунок 90/9 «Прибуток/збиток від продажу».

Кореспонденція рахунків з обліку доходів та витрат від звичайних видів діяльності (з використанням окремих субрахунків):

Д-т 62 К-т 90/1 - відображення виторгу від продажів;
Д-т 90/3 К-т 68, 76 - відображення ПДВ із виручки;
Д-т 90/2 К-т 20, 26, 43, 44 та ін - відображення витрат, що включаються до собівартості продажу;
Д-т 90/9 К-т 99 - віднесення щомісячно суми прибутку від продажу, виявленої наприкінці звітного місяця, з окремого субрахунку з цього приводу прибутків і збитків;
Д-т 99 К-т 90/9 - віднесення щомісячно суми збитку від продажу, виявленого наприкінці звітного місяця, з окремого субрахунку з цього приводу прибутків і збитків.

Загалом рахунок 90 «Продаж» сальдо на кінець кожного місяця не має, проте всі субрахунки протягом року сальдо мати можуть і їхня величина буде збільшуватися починаючи з січня кожного року. Субрахунок 90/1 протягом року може мати лише кредитове сальдо, а субрахунки 90/2, 90/3, 90/4, 90/5 – лише дебетове сальдо. Субрахунок 90/9 може мати як дебетове, і кредитове сальдо.

ЗАТ «Весна» у грудні продало товарів на загальну суму 118 000 руб. (В тому числі ПДВ - 18 000 руб.). Собівартість проданих товарів 65 000 руб. Бухгалтер зробить проводки: Д-т 62 К-т 90/1 – 118 000 руб. - Відбито виручка від продажу; Д-т 90/2 К-т 45 – 65 000 руб. - Списано собівартість проданої продукції;

Д-т 90/3 К-т 68 – 18 000 руб. - нараховано ПДВ;

Д-т 51 К-т 62 – 118 000 руб. - надійшли гроші від покупців;

Д-т 90/9 До 99 – 35 000 руб. (118 000 – 65 000 – 18 000) –

відображено прибуток звітного місяця.

31 грудня (після того, як було визначено фінансовий результат за грудень) всі субрахунки, відкриті до рахунку 90, повинні бути закриті:

Д-т 90/1 К-т 90/9 - закрито субрахунок 90/1;

Д-т 90/9 К-т 90/2 (90/3, 90/4, 90/5) – закриті субрахунки, що мають дебетове сальдо.

Через війну таких проводок дебетові і кредитові обороти по субрахунках рахунки 90 дорівнюють, і сальдо на 1 січня наступного року за рахунком 90 загалом і з усіх його субрахунках дорівнюватиме нулю.

Використовуємо дані прикладу 1.

Д-т 90/1 К-т 90/9 – 118 000 руб. - закритий субрахунок 90/1;

Д-т 90/9 К-т 90/2 – 65 000 руб. - закритий субрахунок 90/2;

Д-т 90/9 К-т 90/3 – 18 000 руб. - Закритий субрахунок 90/3. Сальдо за рахунком 90 і всіх субрахунків дорівнює нулю.

Нарахування податків із виручки

Після відображення в обліку виручки та списання собівартості проданих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) необхідно відобразити в обліку нарахування податків, що є складовоюціни (податок на додану вартість, акцизи).

Для обліку сум ПДВ, отриманих від покупців у складі виторгу, використовують субрахунок 90/3.

Моментом визначення податкової бази з ПДВ для всіх платників податків є найбільш рання з дат:

день відвантаження (передачі) товарів (робіт, послуг), майнових прав;
день оплати, часткової оплати рахунок майбутніх поставок товарів, виконання, надання послуг, підлягають передачі майнових прав, т. е. день отримання авансу.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті з авансів, обчислюється за розрахунковою ставкою. Отже, при отриманні авансу платник податків зобов'язаний:

При відвантаженні товарів (виконанні робіт, наданні послуг), в рахунок яких раніше було отримано передоплату, навіть якщо її розмір становив 100% вартості відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), платник податків:

нараховує ПДВ із вартості відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), яка не включає податок;
виписує у двох примірниках рахунок-фактуру який реєструється у книзі продажу;
раніше виписаний у сумі передоплати рахунок-фактуру реєструє у книзі покупок;
приймає до відрахування ПДВ, нарахований із суми передоплати (часткової оплати), отриманої рахунок майбутньої поставки товарів.

Якщо проведено часткове відвантаження товарів (вартість відвантажених товарів менша, ніж сума отриманого авансу), то ПДВ до відрахування приймається також у частині вартості відвантаженого товару. Саме так має діяти платник податків, навіть якщо передоплата отримана у тому самому податковому періоді (місяці чи кварталі), у якому відбувалося відвантаження товару. У податковій декларації платник податків відобразить і суму ПДВ, нараховану із суми передоплати, та суму ПДВ, нараховану з вартості відвантажених товарів. У цій же податковій декларації ПДВ, нарахований із суми передоплати, приймається до вирахування.

При цьому якщо отримання авансу та відвантаження товару відбуваються в одному податковому періоді, платнику податків не потрібно сплачувати до бюджету ПДВ, обчислений із сум отриманої передоплати. Досить відобразити його у податковій декларації як нарахований та пред'явлений до відрахування. Адже п. 8 ст. 171 НК РФ не містить умова необхідності сплати ПДВ з авансів для отримання права на його відрахування.

Організація отримала 100-відсотковий аванс у рахунок подальшого відвантаження товарів у сумі 177 000 руб. (В тому числі ПДВ - 27 000 руб.).

Собівартість товарів, відвантажених покупцю в рахунок передоплати, становить 80 000 руб.

При відображенні операцій з отримання авансу та відвантаження товарів бухгалтер зробив проведення:

Дебет 51 Кредит 62 субрахунок "Аванси отримані"
- 177 000 руб. - надійшов аванс від покупця;

Дебет 76 субрахунок «Розрахунки з ПДВ» Кредит 68
- 27 000 руб. - нараховано ПДВ із авансу;

Дебет 62 субрахунок "Розрахунки з покупцями" Кредит 90-1
- 177 000 руб. - нараховано виторг при відвантаженні товарів;

Дебет 90-2 Кредит 41
- 80 000 руб. - Списано собівартість проданих товарів;

Дебет 90-3 Кредит 68
- 27 000 руб. - нарахований ПДВ із виручки;

Дебет 68 Кредит 76 субрахунок «Розрахунки з ПДВ»
- 27 000 руб. - Відновлено ПДВ, раніше нарахований з авансу;

Дебет 62 субрахунок "Аванси отримані" Кредит 62 субрахунок "Розрахунки з покупцями"
- 177 000 руб. - Зараховано отриманий аванс.

Будь-яке підприємство, що здійснює свою діяльність на комерційній основі, випускає на продаж певний продукт. Це — різноманітні товари, запчастини та матеріали до них, або послуги та певні види робіт. З цієї причини потрібний грамотний облік готової продукції для ефективної діяльності підприємства.

Поняття готової продукції та її обліку

Готова продукція (ДП) - це завершений продукт, який був випущений у результаті виробництва.

Він повинен відповідати вимогам ГОСТів чи ТУ, пройти контроль якості, бути зібраним у повний комплект та відправленим на зберігання на склад самого підприємства чи замовника.

ДП класифікують на кілька видів:

Валова- це продукція, випущена підприємством за певний час. Виражається у грошовій формі і включає проміжну, завершену і кінцеву продукцію.
Валовий оборот- це сукупність валової продукції з усіх цехах підприємства, включаючи роботи виробничого характеру та внутрішній оборот організації за певний проміжок часу.
Порівняна продукція- це продукція, яку підприємство випускало раніше.
Незрівнянна продукція- вперше виготовлена у поточному звітному періоді

Готова продукція після виробництва надходить у відання працівника складу під матеріальну відповідальність. Надходження фіксується у кількісному вимірі, за необхідності з поділом на категорії товарів. Для обліку береться картковий чи безкартковий метод. Складські залишки ДП регулярно перевіряють.

Оформлення готової продукції та первинна документація

Для кінцевого продукту мають бути підготовлені наступні обов'язкові документи, необхідні під час відпустки товару зі складу:

декларація або сертифікат відповідності,
гігієнічний висновок,
якісне посвідчення,
пакувальний ярлик та інші папери, що відповідають категорії товару, що підтверджують його якість та укомплектованість.

Без перелічених документів фірма немає права продавати свій товар.

Усі операції, які здійснюються за участю ДП, супроводжуються первинними документами. Для кожної операції є своя встановлена форма документа.

Надходження на склад готової продукції

Здійснюється за допомогою Накладної на передачу готової продукції місця зберігання за формою МХ-18. У ній представлено:

звідки та куди передається товар,
коррахунок,
основна інформація про товар,
його показники.

Документ підписується особам, що здає та приймає, після чого направляється бухгалтеру.

Таку операцію можна здійснити і за допомогою Прийомо-здаткової накладної, де вказуються дані про склад, цех, кількість переміщуваного товару та відомості про нього. Паралельно використовують Прийомо-здавальну відомість і спрощують процедури складського обліку.

Будь-яке переміщення ДП у межах складських приміщень фіксується у картках складського обліку () або у книзі складського обліку (форма М-40). Вартісні показники відображаються у бухгалтерії.

Відвантаження зі складу реалізації

Зі складу регулярно відбувається відвантаження товару, оформлення якого здійснюється за допомогою накладної (), накладної на відпустку матеріалів на бік () та наказу-накладної. Все це — види транспортних накладних, де детально прописані категорії товарів, що відвантажуються. Транспортна накладна обов'язково доповнюється виставленим рахунком на оплату (форма №868) та рахунком-фактурою, яка може бути окремо відправлена до бухгалтерії контрагента протягом 5 днів з моменту відвантаження.

Оформлення процесу переміщення товару покупцю виконується за допомогою та дорожнього листа вантажного автотранспорту (форма №4-П). У цих документах міститься інформація про вантаж та особливості його перевезення. Для отримання товару у представника покупця має бути довіреність на отримання вантажу.

Облік готової продукції

З погляду ПБУ 5/01 «Облік матеріально-виробничих запасів», готова продукція вважається МПЗ організації, призначення яких – реалізація принесення прибутку. У бухгалтерському балансі обліку ДП застосовують фактичну чи планову собівартість. Вибраний спосіб визначає подальше відображення товару на балансових рахунках. Оцінка ДП може проводитись будь-яким із нижчеописаних методів:

Фактична собівартість

Фактична виробнича собівартість. Це сукупність всіх витрат (включаючи загальногосподарські) на виробництво продукту. Проводяться за рахунком 20 "Основне виробництво", що містить інформацію про всі виробничі витрати. Застосовується при мінімальних обсягах виробництва.
Неповна виробнича собівартість. Це комплекс всіх виробничих витрат за винятком загальногосподарських: оплата праці управлінського персоналу, відпускні та відрядження, амортизація тощо. Завдяки такій оцінці визначаються «чисті» витрати виробництва, що дозволяє ефективно планувати діяльність при наявних обмежених ресурсах.

За обліковими цінами

Планова виробнича собівартість. Метод застосовується при великих виробничих обсягах. Суть методу полягає у визначенні різниці між фактичною та обліковою собівартістю, яку потім необхідно списати. Виконуються проведення за рахунком 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" або за рахунком 43 "Готова продукція".
Оцінка за оптовими, договірними цінами. Застосовується за стабільності відпускних цін. Але при цьому вона не характеризує собівартості ДП. Метод ґрунтується на різниці видів собівартості, яка найчастіше буває негативною.
Оцінка за роздрібними цінами. Принцип роботи методу аналогічний вищеописаним у цій категорії. Активно застосовується сьогодні.

ВАЖЛИВО!При визначенні облікових цін номенклатури важливо дотримуватись певного співвідношення фактичної та облікової собівартості. Іншими словами, продукція, що має однакову фактичну собівартість, повинна мати однакову облікову ціну.

Облік готової продукції у проводках

Для синтетичного обліку матеріально-виробничих запасів у бухобліку застосовуються рахунок 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" або рахунок 43 "Готова продукція".

Рахунок 40є активно-пасивним. Його використовують із метою збору загальних відомостейпро вироблені продукти, роботи та послуги за звітний період. У дебет вносять фактичну собівартість товару, у кредит – плановую.

Оприбуткування ДП за обліковими цінами виконується таким проведенням:

Дт 43 Кт 40

Фактична собівартість ДП враховується так:

Дт 40 Кт 20

На кінець звітного періоду за рахунком 40 виявляється відхилення (), яке слід списати. Якщо простежується перевитрата (дебетове сальдо), це відображається проводкою:

Дт 90-2 Кт 40

Інакше (при економії) відхилення списується шляхом сторно наступним чином:

Дт 90-2 Кт 40

Рахунок 40 закривається і в результаті сальдо не має.

Списання нормативної собівартості реалізованої ДП проводиться:

Дт 90-2 Кт 43

Випущену продукцію можна враховувати відразу на рахунку 43"Готова продукція". Рахунок 40 у разі потрібен нічого очікувати.

Дт 43 Кт 20

Цією проводкою є ДП за обліковими цінами. Наприкінці місяця буде виявлено відхилення між фактичною та обліковою собівартістю. Якщо має місце перевитрата, роблять ще один запис, списавши відхилення на дебетовий рахунок: Дп 43 Кт 20. Інакше робиться .

На реалізовану продукцію собівартість списується проводкою:

Дт 90-2 Кт 43

Аналогічним способом списується перевитрата. Якщо облікова собівартість перевищує фактичну, виконується сторнувальний запис:

Дт 90-2 Кт 43